Сантьяго Діас: Сценарист фільму «Йо Сой Беа» або «Таємниця Пуенте В'єхо» та автор «Таліона».
Ми раді мати сьогодні в нашому блозі з Сантьяго Діас Кортес (Мадрид, 1971), автор понад 500 телевізійних сценаріїв. Сантьяго - це автор роману чорний, що рухає читачів: Таліон, видавництво «Планета».
Таліон Це роман, який порушує жанрові схеми. У головних ролях Марта Агілера, холодна, самотня жінка, з стосунками, які щойно закінчилися, яка не має сім’ї, емоційних зв’язків. Марта - журналіст, і, розслідуючи мережу торгівлі зброєю для своєї газети, вона отримує новини, які змінять її долю: пухлина загрожує її здоров’ю та йому ледь залишається два місяці життя. Шокуючою ситуацією є те, що Марта Агілера Він вирішує використати ці два місяці для здійснення справедливості, застосовуючи закон Таліона.
Actualidad Literatura: Новела, Таліон, і два запитання для читача: Що б ви зробили, якби у вас було два місяці життя? І чи законно застосовувати закон про помсту до повторних злочинців: педофілів, терористів, торгівців жінками, насильницьких екстремістських груп ...?
Якої реакції ви очікуєте від своїх читачів, коли вони читають ваш роман? Які зміни ви хочете внести в нас?
Сантьяго Діас Кортес: Як ви вже сказали, я хочу, щоб читач задав ці два питання. Я припускаю, що оскільки у більшості з нас є емоційні зв’язки, ми б провели два місяці з родинами та друзями. Але що, якби нам вдалося виключити цей компонент із рівняння і ми були насправді самотні у світі? Ми б справді пішли лежати на пляжі чи спробувати зробити свій слід? Не знаю, чи ідеально робити те, що робить Марта Агілера, але це її варіант. Що стосується другого питання, то всі ми спочатку відповідаємо, що не виправдано застосовувати закон помсти, але в міру того, як читання прогресує і ми зустрічаємо жертв та лиходіїв, початкова безпека похитнеться, і ми можемо виявити бажання, щоб Марта знищила погані хлопці без співчуття. Зрештою, окрім того, щоб добре провести час, читаючи захоплюючу історію, я хочу зробити читачам паузу.
А.Л .: З такою глибиною темою та двома такими прямими та складними питаннями, чи отримали ви багато відповідей? Чи є читачі, які поділилися з вами, чим би вони займалися?
CDS: Багато читачів "Таліона" запевняють, що в тій самій ситуації, що і головний герой, вони також взяли б на себе кілька негідників. Чесно кажучи, я думаю, що ми говоримо, що через гнів, який іноді викликає нас, коли ми бачимо, що деякі злочинці, відповідальні за шокуючі злочини, платять не так, як хотілося б. Але в момент істини ми цивілізовані і всі ми довіряємо справедливості, хоча іноді ми не погоджуємось і виходимо на вулиці, щоб протестувати, що здається мені дуже необхідним. Якби ми знову застосували закон помсти, наша цивілізація пішла б на кілька століть.
А.Л .: За бажанням Марти Агілери помститися є багато розчарувань та поранених емоцій: від розчарування суспільства перед жорстокими актами насильства, які залишаються безкарними, до самотності, в якій вона живе, мотивована хронічною нездатністю відчувати співпереживання. «Правда в тому, що я не пам’ятаю, щоб коли-небудь почувався винним у чомусь.»Стверджує головного героя в один момент роману.
Що найбільше важить у рішенні Марти? Що має статися з людиною, щоб, знаючи, що вона залишиться безкарною, вона вирішила застосувати закон Таліона і здійснити справедливість там, де вважає, що її немає?
CDS: Що штовхає Марту робити те, що вона робить, крім тієї початкової відсутності емпатії, яку ви згадали, не має майбутнього і не зазнає наслідків для своїх вчинків, ні для себе, ні для оточуючих. Протягом історії вона зустрічає персонажів, яким потрібно, щоб хтось виправдав їхнє ім’я, і щось усередині неї починає змінюватися. Раптом, і можливо через цю пухлину, вона починає відчувати речі до оточуючих, відчуває відчуття, якого раніше не знала, і з'являється ненависть до тих, хто зруйнував її життя. Тож, як вона сама каже, вона вирішує покинути цей світ, очистивши трохи бруду ...
А.Л .: У романі є сторона "А", Марта Агілера, рішуча віддавши свої останні тижні життя для соціальної справедливості, і "Даніела Гутьєррес", інспектор поліції, відповідальний за її арешт, незважаючи на те, що вона звинувачується у гніві та бажанні помсти. після того, як її чоловік та одне з її дітей загинули внаслідок теракту. Третє запитання до читача, що б вони зробили, якби були на місці Даніели?
Таліон: Що б ви зробили, якби у вас було два місяці життя?
CDS: До того моменту, коли ми знаємо особисту історію інспектора Гутьєрреса - незважаючи на те, що постраждали від таких жертв, як Ніколета, Ерік чи Хесус Гала "Пічічі", нам вдалося зберегти себе в емоційній безпеці, але коли ми супроводжували Даніелу як жінку, ми страждали з їй зло злочинців, і ми почали ставити себе на її місце. Що б ми зробили, якби трагедія обрушилася прямо на нас? Інспектор Гутьеррес через свою професію знає, що вона повинна дотримуватися закону, але потреба помсти часом надто потужна, і їй важко стримуватися. Це зближує її, ніж вбивця, яку вона повинна переслідувати, і вона сумнівається ...
А.Л .: Дуже різноманітні сценарії у вашому романі. Мадрид ночі, де гроші перетікають між наркотиками та розкішною проституцією, і Мадрид нещастя, районів, де торгують наркотиками, а діти живуть покинутими. Навіть частина в країні Басків, в Гіпускоа. Що на півночі Іспанії є в кримінальному романі, який хоч на деякий час хочеш наблизитися до нього?
CDS: Особисто для мене, або щоб відправити своїх персонажів, або переїхати, я люблю північ Іспанії ... хоча правда така, як і південь. Диво нашої країни полягає в тому, що у нас є все, що ми хочемо, за один крок від нас. На півночі я насолоджуюсь кліматом, їжею та пейзажами, а на півдні - пляжем та світлом. Я живу в центрі міста, де проходить більша частина міста Таліон, але ми переїхали до країни Басків, щоб обговорити питання про прибуття. Це частина нашої недавньої історії, і, незважаючи на жаль, ми є розвиненою країною, і я вважаю, що нам не потрібно цензурувати себе. Решта середовищ, які я зображую, деякі з них такі ж грубі, як La Cañada Real, насправді існують. Читання - це єдиний спосіб потрапити в ці місця і почуватися в безпеці.
АЛ: Чи побачимо ми коли-небудь інспектора Даніелу Гутьєррес у ваших романах?
CDS: Хоча це все ще не впевнено, я б сказав так, чи існує друга частина Таліона чи в новому випадку, який не має нічого спільного з цією історією. Думаю, мені вдалося створити дуже потужного персонажа, якого багато читачів хотіли б побачити знову на місці злочину.
А.Л .: Моменти змін для жінок: фемінізм став масовим явищем, це питання більшості, а не лише кількох невеликих груп жінок, закріплених за ним. Дві головні героїні вашого першого роману - вбивця та поліція. Який ваш меседж до суспільства щодо ролі жінок та ролі, яку ми відіграємо в цей час?
CDS: Я вважаю, що ми наближаємося до того моменту, коли нашої уваги не привертає увагу, що президентом країни, директором багатонаціональної та навіть серійної вбивці є жінки. Коли ми перестанемо говорити про це, це станеться тоді, коли ми справді досягнемо рівності, яка досі в деяких аспектах опирається. На щастя, махізм потроху викорінюється, поки не настане день, коли він повністю зникне, але це також правда, що чоловіки часто почуваються заляканими. Я сам сумнівався в цьому інтерв’ю, чи називати тих, хто купує Таліон, читачами чи читачами, і це також не допомагає нам нормалізувати ситуацію, до чого, зрештою, я думаю, до чого нам слід прагнути.
А.Л .: Після написання сценарію дуже успішних серій, і багато з них дуже обширних у таких розділах, як El Secreto de Puente Viejo, у супроводі команди сценаристів, чи відчували ви самотність письменника роману?
CDS: Так, коли ви пишете сценарій, ви, як правило, є членом команди, і у вас є колеги, з якими можна обговорити сюжети, оскільки всі ми говоримо на одній мові і йдемо в одному напрямку. Під час написання "Таліона", хоч у мене був брат Хорхе (також письменник і сценарист) і партнер, коментуючи мої сумніви, рішення ви повинні приймати самостійно. З іншого боку, написання роману без обмежень, що оточують телевізійний серіал чи фільм (бюджет, актори, декорації ...), мене зачарувало. Я насолоджувався свободою, якої досі не знав.
А.Л .: Як Сантьяго Діас як читач? Що це за книга, про яку ви пам’ятаєте з особливою прихильністю, коли вона втішає вас, коли бачите її на своїй полиці, і ви її час від часу перечитуєте? Будь-який автор, яким ви захоплені, такий, що ви купуєте єдиних, що публікуються?
CDS: Я люблю читати все, починаючи від історичних романів (я заявляю про свою пристрасть до Сантьяго Постегійо та його трилогій про римських імператорів) до трилерів Манеля Лурейру, поезій Марвана (яких я до недавнього часу не знав, але зізнаюся, що виявив у ньому особливу чутливість), терор Стівена Кінга і, звичайно, кримінальний роман. У цій галузі мені подобається багато авторів, від таких класиків, як Агата Крісті, Артур Конан Дойл, Патрісія Хайсміт, Джеймс Елрой або Трумен Капоте, до Дона Уінслоу, Денніса Лехена ... Щодо іспанських авторів, то обов’язково потрібно згадати Мануеля Васкеса Монтальбана , Лоренцо Сільва, Долорес Редондо, Алісія Гіменес Бартлетт, Хуан Мадрид, Єва Гарсія Саенц де Уртурі ...
Книга, яку я час від часу перечитував, - це "Слонині номери" мого брата Хорхе Діаса, один із найкращих романів, з якими я стикався за все своє життя, я справді маю на увазі це.
І мій улюблений письменник ... Раніше це був Пол Остер, а зараз ми злі.
А.Л .: Цифрова книга чи папір?
CDS: Папір, але я усвідомлюю, що інколи цифрові набагато зручніші, адже за кілька хвилин у вашому розпорядженні є все, що ви хочете.
АЛ: Літературне піратство: Майданчик для нових письменників, щоб про себе заявити, або непоправна шкода літературній продукції?
CDS: Непоправна шкода літературній продукції і, насамперед, авторам. Я розумію, що люди хочуть заощадити кілька євро, але ми живемо в суспільстві, і ви повинні бути цивільними і подумати про зусилля, необхідні для написання роману, щоб згодом, натисканням кнопки, його зламали і всі ваші робота зіпсована. Піратство серіалів, фільмів, музики чи книг повинно здійснюватися якомога жорсткіше. Мені було дуже смішно поговорити одного дня з таксистом, який скаржився на приватних водіїв, які забирали пасажирів, називаючи їх піратами, бо вони не платили податки, але згодом він без сорому зізнався, що піратствує на телесеріалах.
А.Л .: Феномен соціальних медіа створює два типи письменників - тих, хто їх відкидає, і тих, хто їх обожнює. Що є найголовнішим аспектом у вас, у масовому комунікаторі чи у самотнього письменника, який вважає за краще, щоб його робота говорила за нього?
CDS: Я їх ненавиджу, а також витрачаю багато часу на них. У мене є лише один акаунт у Facebook, яким я майже не користуюся, хоча я починаю усвідомлювати його важливість. Я би хотів, щоб я міг їх ігнорувати, але я боюся, що рано чи пізно піддамся їм ... (PS: насправді, я вже піддався і відкрив акаунт у Twitter: @sdiazcortes)
АЛ: Які особливі моменти вашої кар’єри, які ви прожили, і ті, які ви хочете побачити? Ті, що одного дня ти хотів би розповісти своїм онукам.
CDS: Одним з найбільш особливих було, коли мені зателефонували від Пурі Плаза, мого редактора «Планети», сказавши, що Таліона прочитали і що вона була захоплена. Також того дня, коли я отримав перший примірник у своєму будинку, той, який я побачив, як мій партнер захвилювався, читаючи подяки та, звичайно, презентацію кілька днів тому у культурному центрі Ель Корте Інглес, де мене оточили мої друзі.
Що попереду, я досі не знаю, але сподіваюсь, що зі мною трапляються принаймні так само добре ...
А.Л .: На завершення, як завжди, я збираюся задати вам найглибше запитання, яке може задати письменник: Чому ви пишете?
CDS: Перш за все тому, що я не можу придумати кращого способу заробити на життя, ніж розповіді історій. Я не знаю, народився чи створений письменник, я можу вас запевнити, що я не знаю, як щось робити, і що без цього я був би глибоко нещасний. Перед клавіатурою - це те, як я справді знаю, як висловитись.
Дякую Сантьяго Діасу Кортесу, бажаю вам багато успіхів у всіх ваших аспектах, щоб серія не припинялася і після того, як ви підключили нас ТаліонМи з нетерпінням чекаємо вашого наступного роману.