Строфа — це метричне поняття, яке класифікує типи віршів і спосіб їх групування. у поетичній композиції. Вони розподіляються не так, як абзац, і важливо проаналізувати їх розташування, тому що від цього залежить рима, тип рими, якщо вона є, ритм і довжина строфи та її віршів.
Що стосується Королівської іспанської академії, то вона визначає строфу як «кожну частину, що складається з такої ж кількості віршів і впорядкована так само, як деякі поетичні твори». Але без сумніву найкращий спосіб зрозуміти, що таке строфа, побачивши різні типи, які існують. Розкриваємо основні типи строфи.
куплет
Строфа, яка утворює два вірші зі співзвучним або консонансним римуванням. Це найпростіший вірш, і його можна швидко пов’язати з популярними приказками.
Приклад: «хто соромиться, / ні їсть, ні обідає».
трійня
Три вірші основного мистецтва (хендекасиллабічні) з консонансною римою, які іноді з’являються як автономні строфи в межах великої поетичної композиції.
Приклад: «Але я терпів тебе. Я порвав вени / тигр і голуб на твоїй талії / в двобої укусів і лілій» (Ф. Гарсіа Лорка).
Солеа
Композиція з трьох віршів, пов'язаних з популярною поезією Андалусії. Вони являють собою мінорні художні вірші в асонансному римуванні.
Приклад: «Мені хочеться і шкода. / Горе хоче, щоб я жив; / бажання хоче, щоб я помер» (Мануель Мачадо).
Куартето
Композиція з чотирьох південноскладових віршів або основного художнього твору з консонансною римою.
Приклад: «У якому царстві, в якому столітті, при якому мовчазному / з’єднанні зірок, в який таємний день / той мармур не врятував, виникла мужня / і незвичайна думка винайти радість?» (Хорхе Луїс Борхес).
редонділла
Групування чотирьох восьмискладових віршів і співзвучне римування (перше і четверте, третє і друге).
Приклад: «Білий голуб миру, / війни знаменує кінець, / нас ранковим світлом огорни / припини балакучу вбивство».
Сервентезіанський
Чотири вірші з одинадцяти складів зі співзвучним римуванням; римує перший вірш із третім, а другий – з четвертим.
Приклад: «Я той, хто тільки вчора сказав / синій вірш і профанну пісню, / в чиїй ночі був соловейко / що був жайворонком світла вранці» (Рубен Даріо).
катрен
Подібно до redondilla, катрен також складається з чотирьох восьмискладових віршів, але другий і четвертий вірші римуються співзвучно.
Зразок: «Світло душі, божественне світло, / маяк, факел, зоря, сонце… / Навпомацки йде людина; він несе ліхтар на спині» (Антоніо Мачадо).
Куплет
Віршована композиція з чотирьох віршів мінорного художнього оформлення та асонансної рими. Дуже часто зустрічається в популярних піснях.
Приклад: «Я не знаю, що говорить вітер, / Я не знаю, що говорить море, / але коли я дивлюся на горизонт / Я завжди починаю плакати».
Сегіділла
Це семискладові та п’ятискладові вірші та асонансне римування.
Приклад: «Ну, ви ходите в пальмах, / святі ангели, / моя дитина засинає, / маєте гілки» (Лопе де Вега).
Стулка
Олександрійський чотиривірш (14 складів) і співзвучна рима. Це тип строфи, який використовувався переважно в середні віки (XNUMX-XNUMX ст.).
Приклад: «Він був простим священиком, бідним священиком / сказав cutiano Missa de la Santa María; / Я не знав, як сказати іншого, я говорив це щодня, / Я знав це більше з використання, ніж з мудрості» (Гонсало де Берсео).
лімерик
Композиція з п'ятивіршів малого художнього твору (восьмискладів) і співзвучної рими. Він може представляти варіації показників.
Приклад: «Я навіть не уявляю собі біле вино / сорокалітньої витримки / як твій запашний рот: / що, як володар троянди, / вино пахне негідником» (Лопе де Вега).
Квінтет
Поетична структура, схожа на лімерик, але з більш художніми віршами; рима також співзвучна. Представлені варіації лімерика.
Приклад: «Одної ночі, мій тато, я відчуваю себе дитиною, / спостерігаючи, як горе поглинає мене, / з фразами, які диктує лише любов, / запустив пророцтво моєї долі, / однієї ночі, мій тато, я відчуваю себе дитиною» (Хуліан з Дому).
Ліра
Групування п’яти семискладових і південноскладових віршів із співзвучним римуванням. Його походження італійське, і його також можна ототожнити з назвою "напівперебування".
Приклад: «Якби моя низька ліра / могла так звучати, що за мить / вона вгамувала б гнів / жвавого вітру, / і лють хвилюючого моря» (Гарсіласо Де ла Вега).
Секстет
Є шість віршів основного мистецтва та співзвучне римування. Можуть бути варіації.
Приклад: «Ряд семінаристів парадує, / оголені сукні, як сопісти, / гулянки трироги, гірська чорнота. / Стадо гострих мулів / чорних і ходульних, без весільних радощів, / і погонщик мулів співає арагонську пісню» (Ramón del Valle-Inclán).
шістнадцять
Шість мінорних віршів і співзвучна рима. Як і секстет, він також може представляти метричну схему з варіаціями.
Приклад: «Глибока спокійність, покірність / закону, і в ніжних / коротких устах усмішка / загадкова, тонка, / освітлююча, нерішуча, / колір обличчя кольору слонової кістки» (Амадо Нерво).
Куплет зламаної стопи
Композиція також називається "copla manriqueña" автора Хорхе Манріке (XNUMX століття). Він складається з восьмискладових і чотирискладових віршів, римування його сузвучне. Пропустіть, отже, короткий чи мінорний вірш разом із довгим чи великим.
Приклад двох куплетів: «Згадай душу сплячу, / оживи мозок і прокинься / споглядаючи / як життя минає, / як смерть приходить / так тихо, / як швидко відходить насолода, / як, погодившись, / дарує біль; / як, на нашу думку, / будь-який минулий час / був кращим» (Хорхе Манріке).
королівська восьма
Він також відомий під назвою «восьмої рими». Це набір із восьми південноскладових віршів. Восьмий справжній поділений на шість віршів з почерговим римуванням і куплетом, утвореним двома останніми віршами.
Приклад: «Блаженство сниться, коли я прокидаюся, мріє / серце людини його надія, / його розум лестить усміхненій ілюзії, / і теперішнє добро досягає майбутнього; / і після повітряного та світлого прапора / ентузіазму, дух запускається / під небо світла та кольорів, / поля малюють запашні квіти» (Хосе де Еспронседа).
десятину або шпінель
Твір із десяти восьмискладових віршів із сузвучним римуванням.
Зразок: «Багач мріє про своє багатство, / хто йому найбільше опіки; / сниться бідному, що терпить / свою біду і свою злидні; / мріє той, хто починає процвітати, / мріє той, хто прагне і прикидається; / сниться той, хто кривдить і ображає; / і в світі, на завершення, / кожен мріє про те, ким він є / хоча ніхто цього не розуміє» (Кальдерон де ла Барка).
Сонет
Групування з чотирнадцяти віршів великого мистецтва (хендекасилів), розподілених таким чином: два чотиривірші та два троїсті. Воно виникло в середні віки і надзвичайно поширилося через іспанську мову.
Зразок: «Це пекучий лід, це замерзлий вогонь, / це рана, що болить і не відчувається, / це добрий сон, теперішнє зло, / це дуже втомлений короткий відпочинок. / Це недогляд, що дає нам турботу, / боягуз, з хоробрим іменем, / самотнє ходіння між людьми, / любов, щоб бути коханим. / Це ув’язнена свобода, / яка триває до останнього паразису, / хвороба, що розростається, якщо її вилікувати. / Це дитина Любов, це його безодня. / Подивіться, яку дружбу він матиме ні з чим, / хто в усьому собі протилежний!» (Франсиско де Кеведо).
Romance
Іспанського походження, він складається з невизначеної кількості восьмискладових віршів із асонансним римуванням (парні) та розтяжним (непарні). Тематика дуже різноманітна, хоча це розповідно-поетичний твір. Багато романів дійшли до наших днів анонімно.
Фрагмент романсу: «Серед розв’язаних коней / переможених зенетів, / що шукали по селі / між червоним і зеленим, / той іспанець з Орану / розв’язаного коня ловить, / буйним іржанням / і своїм фетлоки сильні, / взяти його, / і взяти в полон мавра, / який той, що полонив, / сотні зенетів. / На легкого коня / лізуть обоє, а він здається, / чотирма шпорами, поранений, / що чотири вітри його двигають. / Сумно ходить тривога, / і якомога тихіше / зітхає палке / і ллє гіркі сльози […]» (Луїс де Гонгора).
Сільва
Метрична форма, в якій різні семискладові та шестнадцятискладові вірші йдуть один за одним (вона може бути довшою або коротшою). Вірші можуть мати різне римування.
Фрагмент сільви: «До старого в’яза, розколотого блискавкою / і наполовину гнилого, / квітневими дощами і травневим сонцем / виросли нові листочки. / Столітній в'яз на горі, / що лиже Дуеро! Жовтуватий мох / плямить білясту кору / гнилий і запорошений стовбур. / Не буде, як співучі тополі, / що стережуть шлях і берег. / населений бурими солов’ями» (Антоніо Мачадо).