Артуро Бареа Огасон належить до групи представників іспанського еміграційного наративу, разом із Рамоном Дж. Сендером і Максом Обом. Будучи Бареа також одним із його головних прихильників. Переважаючою мовою його творчості були іспанська та англійська. Незважаючи на те, що іспанська була його рідною мовою, багато його публікацій вперше з’явилися англійською мовою, оскільки він поїхав у вигнання до Англії.
Відомий оповідач писав переважно романи, оповідання та заглиблювався в сферу есеїстики. Однак він зробив великий внесок у журналістику та комунікативний світ, підтримуючи політичні причини лівої ідеології. Його найвідоміша робота — 1946 рік Кування повстанця (Кування повстанця), назва, яка багато говорить сама про себе, оскільки це фундаментально автобіографічна історія. Звичайно, її публікація іспанською мовою в 1951 році також відбулася за межами іспанських кордонів, в Аргентині.
Артуро Бареа: біографія
Артуро Бареа народився в Бадахосі в 1897 році. Його мати працювала прачкою і дуже молодою овдовіла. Молода Бара він дуже рано почав працювати і вивчив різні ремесла. Його мати, брати та він переїхали до Мадрида в пошуках нових можливостей.
Поки Бареа шукав життя, йому також пощастило бути прийнятим родичами з більшими ресурсами, які змогли дати йому освіту. Тому Своє дитинство він провів у Escuelas Pías De San Fernando.заклад, який йому довелося залишити у віці 13 років, коли сімейна ситуація знову ускладнилася.
У віці 23 років він поїхав до Марокко, зарахований до армії, де він пережив катастрофу Annual що послужить йому роками пізніше для написання Маршрут. Невдовзі після того, як він одружився і народив кількох дітей зі своєю дружиною, хоча шлюб був невдалим.
З приходом Другої республіки Бареа почав відвідувати профспілкові збори UGT і у громадянській війні в Іспанії він висловив свою підтримку республіканській стороні через ліву революційну пропаганду, тому що він працював у Telefónica в той час і з Мадрида він пережив конфлікт.
У 1938 році він залишив Мадрид. Цього року він знову одружився, цього разу з австрійкою Ільзою Кульчар, яка допомагала йому перекладати його роботу англійською. Англія була тією країною, яка прийняла його після від’їзду з Іспанії, і там він започаткував комунікативну діяльність, яка включала літературу та радіо. Він помер від серцевого нападу в 1957 році, отримавши британське громадянство.
Деякі цікавинки про автора
- Оскільки друкарська машинка Бареа була англійською Мені потрібно було вручну розставити всі акценти.
- Його любов до кулінарії та його смачні яєчні були відомі.. Справді, відомий кухар зберігає авторську друкарську машинку.
- Бареа та його дружина Ільза були завзятими курцями. Разом вони працювали в одній кімнаті: він писав, а вона перекладала. За свій робочий час вони так димили, що аж стіни чорніли.
- Незважаючи на те, що він кинув школу у віці 13 років, він став видатним письменником, якого ми знаємо викладав уроки літератури в Пенсільванському державному коледжі в США.
- У Сполучених Штатах його звинувачували в тому, що він був комуністом під час холодної війни. Однак він ніколи не казав, що він комуніст. Ідеологічно його описували як лівого та ліберального інтелектуала.
- Артуро Бареа Розлука з дітьми завжди обтяжувала її, яких вона майже не бачила.
- Незважаючи на смерть від серцевого нападу, на його розтині було виявлено, що у нього рак сечового міхура.
Артуро Бареа: основні праці
Кування повстанця
Це трилогія, і це його найвідоміший твір. Це довга історія, яка високо оцінена в післявоєнній літературі.. Є розділений на кузня (1941) Маршрут (1943) у Полум'я (1946). Це автобіографічний твір, у якому Бареа розповідає про свій досвід до та після війни.
Перша частина являє собою формування особистості Бареа, його життя в Мадриді до вигнання; існування, сповнене труднощів, учнівства та ремесел. Друга частина — це його досвід у Рифі під час іспанського протекторату під час війни в Марокко, а також хаос, який зазнав у Аннуале. Третя і остання частина зосереджена на громадянській війні в Іспанії, під час якої автор був у столиці, звідки він пережив конфлікт, нарешті виїхавши до Англії в 1938 році.
Ця робота не буде опублікована в Іспанії до 1978 рокувже в демократії. У 1990 році іспанське телебачення запропонувало міні-серіал за мотивами цієї трилогії.
Лорка, поет і його народ
Це есе про поета з Гранади, убитого під час громадянської війни і чия оригінальна назва була опублікована в 1944 році (Лорка, поет і його люди). У 1956 році він вийде іспанською мовою. Федеріко Гарсіа Лорка викликав захоплення своєю творчістю, а також своєю ранньою смертю, яка залишила іспанську культуру сиротою. Він є звичайним персонажем в інших літературах, особливо серед авторів-вигнанців, які прагнуть поширити слово розуму та віддалити його від ненависті через великих персонажів, таких як Лорка чи Унамуно. Праця Бареа була однією з перших робіт про Лорку, і вона мала вирішальний вплив на таких авторів, як Ян Гібсон, один із найбільших дослідників андалузького поета.
Унамуно
Також есеїстична праця, опублікована в 1952 році. Це біографія іспанського мислителя Мігеля де Унамуно., важлива фігура в іспанській культурі, літературі та воєнних і повоєнних нарисах тих років, у яких викувався конфлікт, який завершився диктатурою Франко. Однак знадобилося багато років, щоб отримати переклад до Іспанії.
зламаний корінь
Оригінальна назва: The Broken Root (1952). Це щирий твір, у якому резонансно роздумує про вигнання, наслідки війни та жаль про залишення власної землі.. Це історія мрії про те, як могло бути для Бареа повернутися до Мадрида після короткого вигнання. Історія про певного Антоліна, вигаданого персонажа, який повертається в той самий мадридський район, де виріс Бареа, Лавапіес. Розбита ілюзія і нещастя біжать по тих вулицях, де ніщо не те, що було. Ідеологія буде дуже присутня, і письменник зможе вільно зображати фалангу та комунізм.