Фото: Летисія Кастро та її собака Тофі, профіль у Facebook.
Летиція Кастро Вона аргентинка, але живе в Мадриді. Останній роман, який він опублікував, має назву зализувати рани, де є чотирилапий герой та історія, яка зворушить усіх любителів собак. Він був досить добрим, щоб допомогти мені Еста інтерв'ю де він говорить про неї та кілька інших тем. Дуже дякую ваш час.
Летисія Кастро — інтерв'ю
- ACTUALIDAD LITERATURA: Ваш останній роман має назву зализувати рани. Що ви нам про це говорите і звідки виникла ідея?
ЛЕТИЦІЯ КАСТРО: Це історія двох життів, які випадково перетинаються: життя Camila, аргентинець який Втеча свого минулого залишає свій дім, свою сім'ю та роботу, щоб знайти притулок у маленькому містечку в Ла-Альпухаррі, Тофі, покинутий пес. Вони обидва переживають дуже погані часи; Їм доведеться лише один одному обійтися.
Каміла була персонажем, який був у мене в голові довгий час, я хотів їй сказати внутрішній конфлікт, її історія, але вона не знала, хто міг би її супроводжувати. коли кілька років тому Я знайшов собаку покинутий, з яким я пережив кілька негараздів, я подумав, що він міг би бути іншим персонажем роману.
- ДО: Ви можете повернутися до першої прочитаної книги? А перше оповідання, яке ви написали?
CL: Я пам’ятаю, ніби це було сьогодні, коли я читав історії в книзі Щасливий принц, з Oscar Wilde. Мій тато купив його для мене вживаним у книгарні на Корріентес-авеню (у Буенос-Айресі). Мені було дев’ять років. Моє життя було до і після цієї книги.
У тому ж віці я написав своє перше оповідання, воно у мене є й досі. йде від кошеня, що втікає з будинку, де проживає з матір’ю, потрапляє в а чарівний світ: тварини інших кольорів, хмари їстівні, з ним говорить вогонь у каміні. Це не може бути гірше написано, однак, я дуже люблю це.
- А.Л .: Головний письменник? Ви можете вибрати більше, ніж одну і з усіх епох.
CL: Письменниками, які з тих чи інших причин мене досі відмітили, були Кортасар, Сарамаго, Bryce echenique, Вірджинія Вульф, Гарсія Маркес, Мілан Кундера, Гебе Ухарт, Анаіс Нінь, Оскар Уайльд, наприклад.
- А.Л.: А той літературний пес, який найбільше зміг зачепити ваше серце?
ЛК: Це історія мого пса Тофі. Насправді, собака зализувати рани Я назвав це так само. Я повністю вигадав минуле романізованого Тофі, але все інше, що я розповідаю, є правда, це сталося зі мною.
- А.Л .: З яким персонажем книги ви хотіли б познайомитись і створити?
CL: Я хотів би зустрітися Алонсо Кіджано. І створивши його, звичайно. Шкода, що Сервантес випередив мене.
- А.Л .: Якісь особливі звички чи звички, коли справа стосується письма чи читання?
CL: Потрібні тиша як для письма, так і для читання. Це єдине моє хобі.
- АЛ: А ваше місце і час, яке вам подобається, це зробити?
CL: Я читаю і пишу у будь-який часКоли я можу, або коли у мене є вільний час, я роблю те чи інше. Перед одним димохід З моїми звірятами поруч, я б сказав, що це моє улюблене місце, щоб читати чи писати.
- АЛ: Чи є інші жанри, які вам подобаються?
CL: Я все прочитав. Читаю що завгодно нехай впаде мені в руки. Я читаю те, що вони рекомендують, або знаходжу на вулиці, або знаходжу в книгарні, чи позичаю мені. Хоча я намагаюся втекти від великих комерційних успіхів.
- Що ти зараз читаєш? А писати?
CL: Я читаю декілька (залежно від бажання ходжу до того чи іншого, завжди читаю декілька одночасно): вічна мерзлота, Єва Балтасар. дивні фрукти, Лейла Гер'єро. наш мертвий світ, Ліліана Коланці. Життя часом, Хуан Хосе Міллас.
Я огляд, виправляючи, налаштування Роман я писав давно що для мене Він має дуже важливе сентиментальне значення., це роман, дія якого повністю розгортається в Аргентині.
- А.Л .: Як ви думаєте, яка видавнича сцена і що вирішило спробувати опублікувати?
CL: Сьогодні важко відправити свій рукопис до видавництва та прочитати його, хоча я не знаю, чи було це колись легко. Сказавши це, додаю: це не неможливо. Треба набратися терпіння, багато терпіння і продовжуй пробувати.
Я навчаюсь у письменницькій школі в Мадриді (Школа уявників), і мій вчитель Хуан Хасінто Муньос Ренхель спонукав мене шукати видавця. Я пишу чотирнадцять роківУ мене є кілька закінчених романів. Після кількох відмов, зализувати рани одному з моїх редакторів у HarperCollins це дуже сподобалося.
- А.Л .: Момент кризи, який ми переживаємо, важкий для вас, чи ви зможете зберегти щось позитивне для майбутніх історій?
CL: я завжди Залишаюсь на позитиві, навіть у найгірші моменти свого життя я міг врятувати щось хороше. І так буде після цієї кризи, я не сумніваюся.