Флорес Муертас, четверта частина в серії Інспектора Монфорта: Співака інді-музичної групи вбивають під час концерту в аудиторії Кастельона.
Ми раді мати сьогодні в нашому блозі з Хуліо Сезар Кано, (Капелладес, Барселона, 1965) творець чорного роману в головній ролі Інспектор Монфорт, встановити в Кастельон того, що вже бере чотири поставки і що було нагороджено Середземноморська літературна премія.
Він різко обернувся, коли впізнав голос. Він відчув, як холод стікає по хребту.
-Здивований? Підійди ближче, випий чогось із цього.
-Я більше не приймаю наркотики -- з жахом відповів Бойра.
Доповідач виявив гримасу, яка майже не нагадувала посмішку.
-Сьогодні ви збираєтеся це зробити ще раз, і таким чином ви зрозумієте, про що пісня.
(Мертві квіти. Хуліо Сезар Кано)
Actualidad Literatura: Чотири книги, чотири символічні місця Кастельйона де вчиняються вбивства ... чи повинні жителі Кастельона оглядатись кожного разу, коли перетинають туристичне місце у місті? Вони можуть стати свідками вбивства, або можуть натрапити на інспектора Монфорта. Ви не народилися в Кастельйоні, але з іншого боку, Кастельон - це лише черговий герой ваших романів? Як це переживають читачі?
Хуліо Сезар Кано: Деякі анклави міста, такі як Плаза-де-ла-Фарола чи центральний ринок, стали місцями відвідування для тих, хто приїжджає до міста та читає деякі романи інспектора Монфорта. Брошури та літературні маршрути романів пропонують у туристичних бюро. Я сподіваюся, що жителі Кастельона пишаються тим, що є читачі, які вирішили відвідати місто через те, що вони прочитали в моїх романах.
Кастельйон - це вже не лише провінція, де я складаю сюжети, це ще один персонаж, головний герой, який охоплює те, що відбувається в книгах, і в кращу, і в гіршу сторону. Але це приблизно Кастельон як це може бути Ов'єдо, Мурсія, Кадіс, Бургос чи будь-яке інше іспанське місто. Як ви вже сказали, я не народився в Кастельйоні, головний герой моїх романів теж не народився тут, тому я намагаюся донести до читачів усієї країни, як хтось із-за меж цього міста та його провінції бачить цей літературний жанр.
AL: Y. гастрономія як другий головний герой, бо інспектор Монфор любить їсти і добре харчуватися.
СКК: Літературні герої повинні мати своє власне життя, те, що настільки важливо і про яке ми іноді забуваємо називати повсякденне життя, що відбувається з нами щодня, спільне для всіх смертних: жити, їсти, спати ... А після їжі Іспанія є чудовою країною, і провінція Кастельон може бути віднесена до комори Середземномор'я. Моя прихильність до гастрономічної літератури відображається в романах Монфорта; Він любить добре харчуватися, я теж, як і я, колеги інспектора, і Кастельон - ідеальне місце для нього, як і Галичина, Астурія, Евкаді, Андалусія та вся країна загалом. У скандинавських романах вони їдять скибочки тостів зі скибочками плавленого сиру, британські рибні і чіпси або м'ясні пироги. Я вважаю за краще, щоб мої герої поклали між грудьми і спиною чудову паелью (найкращу з Кастельона), або хороше рагу з омарів, або піднесене баранину, яку годують на багатих пасовищах інтер’єру.
А.Л .: Класичний роман-інтрига, “Інспектор Монфор” - це поліцейський протягом усього життя, який більше нагадує великого комісара Мегре де Сіменона, ніж скандинавський стиль, який викладається на полицях психопатичних читачів серійних вбивць, які розбивають трупи з усією розкішшю деталей. Що читач знайде у ваших романах?
СКК: На перший погляд інспектор Монфорт може виглядати як звичайний коп; але це не настільки, якщо ми правильно це проаналізуємо. Бартоломе Монфорт - це людина, яка насправді крокує по життю у пошуках ціпки любові та надії які змушують вас відчувати, що вам варто почуватись живими. Під його зовнішнім виглядом ховається людина с величезне серце (Читачі це дуже добре знають), нездатний завдати шкоди оточуючим. Монфор передає, як важко жити на самоті, як важко вставати вранці, не чуючи і не маючи можливості сказати, що я тебе люблю. Монфорт, як мало хто, представляє деякі найважливіші цінності для людини, такі як істина, лояльність чи товариські стосунки.
AL: Вбивство Плаза-де-ла-Фарола, Завтра, якщо Бог і Диявол хочуть, я б хотів, щоб ти був тут і остання доставка, щойно випущена Мертві квіти. Як еволюціонував Монфорт від своєї першої справи до Мертві квіти? Що означає майбутнє Інспектор Монфорт?
СКК: Монфорт та інші звичні герої романів еволюціонували так само, як і люди. З моменту написання першої справи минуло довгих дев’ять років, Вбивство на площі ліхтаря. Читачі стежили за серіалом, а також здійснили ці роки, справедливо і потрібно, щоб герої серіалу розвивалися, старіли, і з плином часу знаменувалося майбутнє їхніх днів, і це було відображено в романах.
Майбутнє для такого, як інспектор Монфорт, на даний момент лише в моїй голові, але читачі - це ті, хто своєю впевненістю відзначає долю такого персонажа, як він. Здійснення вашого майбутнього залежатиме від реакції читачів на кожен роман.
А.Л .: Завжди кажуть, що кримінальний роман - це той жанр, який найкраще відображає соціальна реальність. Що стоїть за справами інспектора Монфорта?
СКК: Різні частини серії справді підкреслюють соціальну реальність, яка нас щодня оточує в нашому суспільстві. Чотири романи засуджують деякі з найбільших зл людської істоти, такі як заздрість і самотність.
AL: Письменники змішують і центрифугують свої спогади та історії, які вони чули, щоб створити персонажів та ситуації. У вас є оригінальне і дуже привабливе минуле для читачів: менеджер міжнародних та національних поп-рок-груп та гітарист одного з них, Гатос Локос, відомий усім нам, хто був підлітками чи молоддю у 80-х. На додаток до музичних смак від інспектора Монфорта для англосаксонських музичних кумирів Пінк Флойд, Джо Кокер, Ерік Клептон, ви встановлюєте свою останню книгу, Мертві квіти, у музична сцена. Все починається, коли співак інді-групи виявляється мертвим у новому глядацькому залі Кастельона. Багато спогадів, захоплених у цьому останньому романі?
СКК: З повагою, так, звичайно, це нормально. Я також не хотів втомити читачів ерудиціями, які не були актуальними. Вперше я змішую знання музичної індустрії з романом. У будь-якому випадку, в мертві квіти Чітко відбивається падіння бурхливої музичної індустрії, яка зазнала краху через різні варіанти піратства: незаконні завантаження в Інтернеті, верхня ковдра або заборона на організацію концертів на невеликих майданчиках в країні та інші проблеми, які породили багатьох друзів, які раніше користувалися хорошим станом здоров'я, щоб увійти до списків безробітних.
мертві квіти говорить про музику збоку, яку мало хто знає. Формація, в якій діє мертвий співак, - це інді-група, або те саме, музична формація, яку не завжди приймають на деяких формулах радіостанцій та в телевізійних програмах прайм-тайм, - групу, яка для досягнення успіху повинна бути розігнаною країною показати наживо, що те, що вони роблять, того варте.
Що стосується музичних смаків інспектора, то це видно з чотирьох романів, у яких він завжди є основною частиною, наприклад, обстановкою чи рештою персонажів. Монфор живе в супроводі музикиЦе її найкращий друг, той, хто ніколи її не підводить. Пісні існують для покращення вашого життя, навіть для того, щоб допомогти вам вирішити справи.
Хуліо Сезар Кано, від представника художника у звукозаписувальній індустрії до бестселера кримінального роману.
А.Л .: Інспектор Бартоломе Монфор - чоловік, якому мало цікаво жити чи вмирати після втрати дружини в дорожньо-транспортній пригоді. Йому п’ятдесят, захоплюється музикою, гастрономією, вином і нав’язливим курцем ...Що Хуліо дав Варфоломію, а Варфоломій Хуліо?
СКК: Монфор мало піклувався про своє життя в першому романі; У другому після першого випадку він возз'єднався із Сільвією Редо, і чомусь він вважав, що повинен піклуватися про неї. Монфорт був олюднений у кожній книзі. Від того копа, котрий не проти прокинутися від власних кошмарів, залишилося мало. Зараз він набагато перевищив уявний бар’єр у п’ятдесят. Бабуся Ірен, Сільвія Редо, комісар Ромералес, а останніми двома подіями поява судді Ельвіри Фігероа змусили Монфорта відчути, що ця сторона життя не така вже й погана. Я відчуваю гордість, коли бачу, як дійові особи ростуть, а разом із ними і все в їхньому житті, не тільки професійна грань, яка помітно виступає в романах, але і повсякденно, повсякденно, як я вже говорив раніше. Я переконаний, що громадськість цінує те, що трапляються речі, не лише кримінальні чи вирішальні, простіші, що трапляються з усіма нами щодня.
Я дав життя інспектору Монфорту, створивши персонажа, він повернув мені ілюзію продовжувати розрив.
А.Л .: Я ніколи не прошу письменника вибирати між своїми романами, але нам це подобається. зустріти вас як читач. У вашому випадку цікавість більша ніж будь-коли: чи будуть улюбленими книгами Хуліо кулінарні книги, гастрономічні романи, музичні біографії, класичний кримінальний роман ...? Який ця книга чим ти пам’ятаєш спеціальний Любий, що втішає тебе бачити це на своїй полиці? ¿водорістьúросійський автор, яким ви захоплені, з тих, з яких ви не купуєте нічого іншого, що публікується?
СКК: Я відчуваю особливу прихильність до багатьох книг, до багатьох авторів різних літературних жанрів, але оскільки, мабуть, ви хочете, щоб я зізнався, я скажу вам, що є два твори, до яких я маю справжню пристрасть: Дракула Брема Стокера та Франкенштейна Мері Шеллі. Тоді їх, звичайно, набагато більше, але ці два є хорошим прикладом того, що я люблю читати, що люблю писати. В них все, що мотивує мене як письменника.
Я захоплююсь багатьма авторами, і так, деяких з них я купую, як тільки дізнаюся, що вони опублікували щось нове: Ян Ранкін, Пітер Мей, Шарлотта Лінк, Джуссі Адлер-Олсен, Ен Клівс ...
А.Л .: Що таке особливі моменти вашої професійної кар'єри? Ті, що ви скажете онукам.
СКК: Онуки ... коли я маю онуків, що я їм скажу? У моєму випадку я бачу себе дідом Чиве, розповідаю їм історії про музикантів, яких мені пощастило зустріти, про письменників, яких я зустрів ... Найбільш особливі моменти в моїй письменницькій кар’єрі часто були найсамотнішими: знайти сенс багатьох ідей, що пурхають у голові, майже безглуздо, поки це, здається, не стане майбутнім романом; закінчити його нарешті; прийняття видавцем; Виправлення; коли ви отримуєте перші екземпляри і ласкаєте їх знову і знову; коли я бачу їх виставленими в книгарнях. А також презентації кожного з них, які завжди здаються вперше; визнання, нагороди (якщо такі є), слова читачів, які їм сподобались. Особливих моментів незліченна. Писати - це самотня робота, ділитися нею з іншими та насолоджуватися нею - чи не найбільша радість.
А.Л .: У ці часи, коли технологія є постійним явищем у нашому житті, це неминуче через соціальні мережі, явище, яке розділяє письменників між тими, хто відкидає їх як професійний інструмент, і тими, хто їх обожнює. Як ти живеш? Що приносять вам соціальні мережі? Чи переважають вони незручності?
СКК: Молоді люди прекрасно ними керують, зізнаюся, я трохи незграбний у цьому питанні. Вони мене приваблюють, я використовую їх якнайкраще, знаю, що вони є майже незамінним інструментом роботи в ці часи. Я намагаюся бути в курсі подій, особливо не перекручувати, не перестаратися (важко), не набридати (складніше); Я багато разів сумніваюся, намагаюся бути поважним і вчитися щодня, сподіваюся робити добре, і мої читачі не вважають це важким і застарілим обличчям. Але я люблю читати чудові та копіткі відгуки, які блогери пишуть про книги, або бачити фотографії, деякі чудові, моїх книг у соціальних мережах. Деякі публікації є справжніми витворами мистецтва.
А.Л .: Книга цифровий або паперовий?
СКК: Завжди на папері. Але я не проти, це було б більше, кожен, хто вибирає свій улюблений засіб читання, якщо це законно.
AL: Чи відповідає літературне піратство?
СКК: У пошуковій системі Google існує стільки можливостей придбати мої романи на законних підставах, скільки і незаконних. Усе є, справа лише в тому, щоб робити речі належним чином чи ні, залишити автора нічим або заплатити за частку читача. Здається, для цього немає захисту. Це просто питання: Так / Ні.
Я вже бачив, як занадто багато колег падають як замок із карт у музичній індустрії, тому що інші натискали кнопку незаконного завантаження. Піратство потрібно якось зупинити. Це може бути не тільки кінець тих з нас, хто пише, це може бути і кінець книгарнь, бібліотек, а разом з ними і культури загалом.
А.Л .: На завершення, як завжди, я збираюся задати вам найглибше запитання, яке ви можете задати письменнику:чомуé Ви пишете?
СКК: Розказати іншим, що я бачу, що відчуваю, що їжу, що чую, місця, де я був, людей, яких я зустрічав. Я пишу туристичний путівник із власного життя.
АЛ: Дякую Хуліо Сезар Кано, бажаю вам багато успіхів у всіх ваших професійних та особистих аспектах, щоб смуга не припинялася і ви продовжували дивувати нас кожною новою стравою та кожним новим романом.
СКК: Щиро дякую за ваші чудові запитання. Це справді було приємно.