Цитата Харукі Муракамі.
Харукі Муракамі - найвідоміший сьогодні японський письменник. Ми говоримо про автора-бестселера у повному обсязі цього терміну. Внесений до списку сюрреалістів, хоча він не раз наважився на реалізм. Поєднання західних рис з характеристиками японської ідіосинкразії є частиною його власного стилю.
Самотність, меланхолія та любов - деякі з його постійних тем. Їх всесвіти переходять від найбільш гнітючої атмосфери - дистопії, в літературному плані - до найнадійнішого онієризму. Таким чином, було визнано багаторазові нагороди по всій його траєкторії. Більше того, його найзахопленіші читачі з року в рік скаржаться, що його ще не визнали Нобелівською премією з літератури.
Від Кіото до світу
Народившись 12 січня 1949 року в Кіото, він прожив значну частину своєї молодості в Кобе. Саме ці міста, поряд з Токіо, є одними з повторюваних сценаріїв, які Муракамі досліджував через своїх героїв. Тому що багато його історій обертаються саме навколо цього дієслова: досліджувати.
Любов до листів він успадкував безпосередньо від батьків; обидва були присвячені викладанню японської літератури. В додаток, з ранніх років він зазнав значного впливу західної культури. На сьогоднішній день його робота охоплює 14 романів, 5 збірок оповідань, 5 ілюстрованих оповідань та 5 есе.
Ностальгія у творчості Харукі Муракамі
Муракамі занурює своїх читачів у найглибшу самоаналіз. Його тексти складаються з прекрасного поєднання реальності та фантазії., приправлений величезним сумом, присутнім практично у всіх його оповіданнях. Тому його розповіді надзвичайно меланхолічні, з великим емоційним зарядом у кожному реченні.
Зразок: Кафка на березі
Кафка на березі.
Купити книгу можна тут: Кафка на березі
З книгами Муракамі читачі переживають переживання його героїв так, ніби вони перебувають у своїй плоті. У них часом важко побачити світло надії серед стількох похмурих думок. Кафка на березі (2002) - для багатьох найкращих творів автора - узагальнює всі описані вище характеристики оповіді.
Ті, у кого в руках книга, є не лише свідками того, що означає бути кинутим. Ні. Але вони також почуваються загубленими у світі зустрічей та непорозумінь із персонажами, які, не знаючи цього, вплітають трагедію головного героя. Подвійний сюжет, майстерно вкраплений геніальним чином Муракамі, не дає перемир'я ні в одному рядку.
Життя Кафки Тамури чекає читача з ностальгією в кожному дивному розділі, тоді як історія Сатору Наката чекає їх парами. Всі прискіпливо базувались, доки їхні шляхи, нестримно, збігаються.
До і після Токіо Блюз
Купити книгу можна тут: Токіо Блюз
Токіо Блюз (1986) - не перший його роман, однак його публікація відкрила двері для інтернаціоналізації. Це являє собою освячувальний титул, який дозволив йому заявити про себе в Японії та більшості світу. Він продавався настільки добре, що роялті вистачило на проживання з дружиною Йоко спочатку в Європі, а потім у США.
Парадоксально сам автор якось зізнався, що коли він писав його, його завдання було бути цілком реалістичним. Його попередні роботи - перевидані завдяки успіху цієї книги, також відомої як Норвезька Ліс- як і більшість його наступних релізів, вони більш вірні "класичному стилю Муракамі". Цю своєрідну форму розповіді можна було б визначити як “фантазії мрій”.
Депресивний автор?
Він реалістичний автор, але не відмовляється від інших вигадливих рис. Увімкнено Токійський блюз, Муракамі занурений у найглибшу ностальгію. Так само, так, письменник досліджує пов'язані з ними почуття, такі як депресія та провина. Використання англійського слова блюз у назві це не через синій колір. Насправді саме завдяки "смутку" музичного жанру, саме той напрямок, на який вказує письменник.
Токійський блюз.
Багато шанувальників і еквівалентна кількість ненависників
Його книги розділяють критиків та загальну громадськість на дві групи, які практично однакові за розміром. Ну Харукі Муракамі - один із тих художників, які люблять або ненавидять один одного. Однак, схоже, усі літературознавці несуть незаперечну потребу висловити про нього свою думку. Сприятливий чи ні ... не має значення, незалежно від того, чи читали ви мало чи нічого з його великого каталогу.
"Проблема" (виділення лапок) спричинена конкретними висловами, присутніми в деяких його оповіданнях. У них, межа між піднесеним та сирним не позначена “тонкою червоною лінією”. Це насправді величезна рожева пляма забруднюючи все, що воно досягає.
Ніхто не є пророком у своїй країні?
Можливо, там, де його фігура найбільше дискусій, відбувається в Японії. Деякі дискваліфікуючі голоси звинувачують його у обмеженні оформленням вигаданого образу своєї країни, не суперечачи упередженим уявленням, що існують на Заході. Звичайно, розуміння Заходом лише "заможної" Європи (Англія, Німеччина, Франція) разом із США.
Крім того, Багато сумнівається (майже як поганий жарт), що його вважають найбільшим представником японської літератури останніх десятиліть. Ці несприятливі думки відзначаються великою кількістю "західних" посилань, присутніх у його роботі.
Самий "американський" з японців
Муракамі ніколи не приховував свого захоплення англосаксонською музикою, особливо Росією The Beatles (звідси альтернативний заголовок для Токіо Блюз). Однак його зневажливе оцінювання (неодноразово демонстроване) таких груп, як Дюран Дюран, є суперечливим. Так само, вплив голлівудського кіно очевидний в їхніх історіях.
Король маркетингу
Нарешті, не враховуючи естетичних міркувань, Муракамі - один із авторів, який найкраще знав, як скористатися перевагами сучасного маркетингу. Кожен запуск або перезапуск будь-якого тексту з вашим підписом - це тенденція в Інтернеті протягом тижнів або місяців. Економічні результати справді вражають.
Досить бути засудженим? Чи не може хороший письменник бути бестселером? У наш час такі дебати дуже часті. У цьому конкретному випадку - і в деяких інших, таких як Паулу Коельо, наприклад, - сабо миттєво відсутність дисимуляції сприймається в момент стискання «гусака, який несе золоті яйця».
Навіщо змінюватися?
Це максима спорту та бізнесу: формули перемоги не змінюються. Принаймні не до тих пір, поки вони залишаються ефективними та прибутковими. В кінці дня, ненависників вони завжди актуальні в цьому рівнянні. Оскар Уайльд уже сказав: Єдине, що гірше, ніж про те, про що не говорять, - це про те, що не говорять. Це означає: єдине, що гірше, ніж про те, про що говорять, - це не про що.