Сьогодні виповнюється 180 років від дня народження Густаво Адольфо Бекера

Саме в такі дні, як сьогодні, я особливо рада можливості писати про літературу. Причина тут: Сьогодні відзначається 180-та річниця від дня народження Густаво Адольфо Бекера, один із двох авторів-романтиків, які «воскресили» романтизм в Іспанії. Інша письменниця, як її не назвати: Розалія де Кастро. Разом вони відродили романтизм, який розпочав свій спад приблизно в 1850 році. З цієї причини цих двох авторів класифікують як постромантичних.

Але подбайте про Бекера, ми коротко підсумуємо, що його особа та творчість означали для літератури:

1. Він написав багато творів, але перш за все відомий своїми "Рими" y "Легенди", остання написана прозою.
2. Як хороший романтик кохав кількох жінок: Джулія Еспін, Еліза Гіллен та Каста Наварро. З останнім він одружився в 1861 році і через роки розлучився.
3. Він помер трохи більше 34 років, На жаль. Ми довго не могли насолоджуватися його літературою, але, незважаючи на це, він став цілком визнаним письменником серед інших письменників.
4. Незважаючи на це, його поезії були надруковані посмертно, зокрема в 1871 р., оскільки його перші вірші були загублені в пожежі, для чого Бекер повинен був їх переписати, також створивши нові, які він назвав "Книга горобців". Після смерті автора його друзі та колеги переставили ці твори та опублікували їх під назвою, яка відома сьогодні: "Рими".

«Rimas» від Бекера

Його рими - це короткі вірші, популярні за тоном і з великою музичністю у віршах. У них можна чудово спостерігати 4 абсолютно диференційованих блоки:

• Рими від I до VIII: Вони говорять про саму поезію, про вчинок поета. У них труднощі, що виникають у поета у пошуку потрібних слів, що виражають саме те, що він хоче сказати, відображаються багато разів.
• Рими з IX по XXIX: Вони говорять про надію і радісне кохання, кохання, яке відчувається вперше і захоплює.
• Рими від XXX до LI: Вони, навпаки, говорять про любовне розчарування і про все, що за цим слід.
• Рими від LII до LXXVI: Найчастіші теми - самотність, біль, смуток та безнадія.

У цих римах Бекер розмовляє з стрункою синьоокою жінкою («Твій блакитний учень ...»), зі світлим волоссям і світлою шкірою обличчя. Він каже, що це розчароване і неможливе кохання, але іноді жінка здається самою поезією, до якої не дійшли, досконалою поезією, яка чинить опір автору ...

Поезія Бекера сильно відрізняється від написаної раніше романтичної поезії. Бек, під a інтимний та загадковий ореол, тікає від типових приголосних рим романтичних віршів, і створює власні композиції: коротші і коротші, більш прямі, природніші, не такі вимушені чи витіюваті, ...

Він сам сказав це про свою поезію:

«Натуральний, короткий, сухий, що випливає з душі, як електрична іскра, що ранить почуття словом і тікає; і оголений вигадкою, ... це пробуджує тисячі ідей, що сплять у бездонному океані фантазії ».

Символіка його поезії та її суттєвість виявляли сильну силу вплив на авторів як Хуан Рамон Хіменес або ті, хто з покоління 27. Тому можна сказати, що Бекер був поетом, випередив свій час, попередником пізніших рухів, а також пізнім романтиком.

Ось документальний фільм про життя і діяльність Г. А. Бекера. Це всього 15 хвилин, це варто побачити:

https://www.youtube.com/watch?v=ycZT7MsxZkA

Деякі з його рим (XXX, LIII,

РИМА XXX

В очах з’явилася сльоза
і до моєї губи фраза прощення;
Гордість говорив і витирав сльози,
і фраза на моїх губах закінчилася.

РІМА XXXVIII

Я йду стежкою; її, для іншого;
але, думаючи про нашу взаємну любов,
Я все ще кажу: "Чому я промовчав того дня?"
І вона скаже: "Чому я не плакала?"

Зітхання повітря і йдуть в повітря.
Сльози - це вода, і вони йдуть до моря.
Скажи мені, жінко, коли любов забута
Ви знаєте, куди це йде?

РІМА LIII

Темні ластівки повернуться
на своєму балконі свої гнізда повісити,
і знову крилом до його кристалів
граючи вони покличуть.

Але тих, що політ стримував
твою красу і моє щастя споглядати,
ті, хто дізнався наші імена ...
Ті ... не повернуться!

Кущасті опеньки повернуться
з вашого саду на стіни лазити,
і знову ввечері ще красивіше
його квіти розкриються.

Але ті, сповиті росою
чиї краплі ми спостерігали, як тремтять
і падають, як сльози дня ...
Ті ... не повернуться!

Вони повернуться від любові у ваших вухах
вогняні слова, щоб звучати;
ваше серце від його глибокого сну
можливо це прокинеться.

Але німий і поглинений і на колінах
як поклоняються Богові перед його жертовником,
як я кохав тебе ...; зійти з гачка,
Ну ... вони вас не будуть любити!