Маноліто Гафотас.
Маноліто Гафотас Це був перший дитячий роман письменниці та журналістки з Кадісу Ельвіри Ліндо. Його дійові особи постали радіоперсонажами, голос яких давала вона сама. На сьогоднішній день серія складається з восьми книг (плюс одна збірка), виданих між 1994 і 2012 роками.
За словами Соні Сьєрри Інфанте, персонаж Маноліто Гафотаса є "однією з найбільших віх іспанської культури за останні десятиліття". Фраза Сьєрри Інфанте у його докторській дисертації Поверхневе та глибинне у творчості Ельвіри Ліндо (2009), чудово відображає значення твору.
Про автора Ельвіру Ліндо
Ельвіра Ліндо Гаррідо народилася в Кадісі, Іспанія, 23 січня 1962 року. У середині 70-х він переїхав з родиною до Мадрида. В іспанській столиці він закінчив середню школу і розпочав свою журналістську кар'єру в Мадридському університеті Комплутенсе. Її кар’єра на радіо розпочалась у дуже молодому віці - у віці 19 років - диктором та сценаристом Іспанського національного радіо.
У 1994 р. Вийшла публікація Маноліто Гафотас це представляло фантастичний вихід у літературну сферу. Не дарма, Брудні ганчірки Маноліто Гафотаса у 1998 році отримав Національну премію з літератури для дітей та юнацтва. Окремо від Маноліто Гафотас, Ліндо опублікував одинадцять дитячі книги (включаючи серії Олівія), дев’ять оповідань для дорослих, чотири науково-фантастичні твори, три п’єси та кілька сценаріїв.
Генезис Маноліто
За словами Ельвіри Ліндо, персонаж Маноліто Гафотас "народився із бажання отримувати задоволення від власної роботи на радіо". Пізніше це живилося подіями, заснованими на дитинстві та деяких аспектах особистості автора. Вона додає, “комічні персонажі такі, вони народжуються з того, хто їх робить, і у них дуже бурхливі інтер’єри. Завжди думаючи про те, яке становище вони займають у світі ”.
У різних інтерв'ю Ліндо висловив думку, що успіх Маноліто був справді несподіваним. У зв'язку з цим радіопоходження Маноліто було, мабуть, вирішальним. Тому що це надає робочим характеристикам внутрішній голос у стилі розповіді, який легко зрозуміти. У той же час це дуже плавний, наполегливий голос, що монополізує всю інтерпретацію, з точними інтермедіями, щоб дати простір комічним сегментам.
Маноліто Гафотас (1994)
У першій книзі головний герой розповідає кілька паралельних історій без явних стосунків, що відбулися в містечку Карабанчель-Альто. Ці історії мають невизначене хронологічне розташування між першим шкільним днем та 14 квітня, днем народження діда. Дата не випадкова (день проголошення Другої республіки), оскільки тонко символізує політичні уподобання родини Маноліто.
Важливим аспектом у структурі оповіді є грандіозна зовнішність головного героя, передана з типовою природністю дитячого розуму. Однак під цим наївним зовнішнім виглядом виявляються якості проникливості, доброти та прихильності до оточуючих людей. Все сказане у "великій енциклопедії" життя Маноліто.
Ельвіра Ліндо.
Бідний Маноліто (1995)
У другому томі "великої енциклопедії" свого життя Маноліто усвідомлює свою надзвичайність як публічна особа. Пролог пояснює стосунки між персонажами попередньої книги та тими, хто з’явився у цій частині. Звичайно, його великий друг Пакіто Медіна дуже актуальний (і дякує йому) за виправлення 325 помилок, які він допустив.
En Бідний Маноліто, існує певна наступність між розділами "Тітка Мелітона" та "Тітка Мелітона: повернення", сповненими гумору. Заключний розділ цієї книги - "Біла брехня". Там страх головного героя заплутує його в дуже комічній послідовності, коли він намагається приховати неминуче: він зазнав невдачі в математиці.
Як моло! (1996)
Цей внесок також починається з досить довгого прологу. У ньому Маноліто описує хлопчика, який прочитав другий том своєї енциклопедії і прибув до Карабанхель-Альто. Новий персонаж, про якого йде мова, викликає кілька сумнівів щодо головного героя. Що спонукає Маноліто завершити - за допомогою його вірного друга Пакіто Медіни - його генеалогічне дерево, сповнене дуже мальовничих коментарів.
Так само, в Як моло! Представлений "Мустаза", однокласник Маноліто, який не мав особливого значення в попередніх книгах. Наративна лінія продовжує події Росії Бідний Маноліто (його проблема з математикою) і хронологічно оформлена в літній сезон.
Брудну білизну (1997)
Актуальність Маноліто як публічної особи змушує його задуматися про втрату конфіденційності в пролозі до свого четвертого тому. Цей вид місцевої слави починає впливати на його родичів (особливо на матір, коли вона йде на ринок). З цієї причини головна героїня переживає епізоди сорому, які звикли змішувати реальність і вигадки через появу самої авторки.
Ліндо представляє себе жадібною жінкою, яка користується популярністю Маноліто, щоб нажитися на його "реаліті-хоусі". Найгірше - це гроші, відведені для сім'ї Маноліто: нуль. Загальна тема Брудну білизну вона зосереджена на ставленні, присвяченому - за висловом Ельвіри Ліндо, - до найменших, заздрості та ревнощів.
Маноліто на дорозі (1997)
Ця книга відрізняється від інших у серії завдяки лінійному оповіданню про маршрут, зроблений Маноліто. Маноліто на дорозі Він складається з трьох частин. Він починається з «Адіос Карабанхель (Альто)»; У цій главі розповідається, як Маноло (його батько) вирішує взяти своїх дітей, щоб полегшити літо для Каталіни (його матері).
Очевидно, бідна мати не могла витримати чергового сезону відпусток, замкнутих по сусідству, витримуючи постійні бешкети та бійки своїх дітей. Як би там не було, на "Японському тижні" Маноліто та Імбесіл (його молодший брат) роблять численні згуби всередині супермаркету. Останній розділ "El zorro de la Malvarrosa" майстерно завершує книгу безліччю пригод та паельєю на валенсійському узбережжі.
Я і придурок (1999)
З самого початку Ельвіра Ліндо своїм титулом засвідчує намір продовжувати своє дослідження питань, пов’язаних з “політично коректною”. З ввічливості це повинно бути "я і мудак". Але ця фраза навмисно змінена, щоб позначити ворожнечу головного героя до свого маленького брата. Книга розділена на три частини: «Онуки вас не забувають», «Двоє досить покинутих дітей» та «Тисяча одна ніч».
Назви цих частин досить точно відображають почуття Маноліто та Імбесіла. Хоча обставина - операція передміхурової залози дідуся - не гасить бажання вчинити пустощі найменших. Навпаки, діти розв’язують дорослих, що їх оточують, викликаючи дуже смішні ситуації.
У Маноліто є секрет (2002)
Це найгостріша доставка за всю сагу. У його розділах розповідається про візит мера Мадрида до школи Карабанхель-Альто. Подія чітко викриває критику Ельвіри Ліндо щодо цього виду діяльності. Що додає зайвого стресу немовлятам через очікування дорослих. Крім того, психологічний тиск, який зазнають діти, можна класифікувати як жорстоке поводження.
Так само автор підкреслює лицемірство політиків. Ті, хто використовує такий тип конференцій, щоб прозелітизувати та виправдати досить дискусійне планування. Саме ця книга має продовження в "Летючому китайці", опублікованому Ліндо в Тижнева країна. Він описує прийом нової дитини в сім'ї з точки зору дебіла (який розглядає його як китайця з собачими якостями).
Фраза Ельвіри Ліндо.
Найкращий Маноло (2012)
Минуло десять років. Вже ревнощі, спричинені дебілом, відійшли в минуле, бо "Чірлі" скинула свого маленького брата як найбільш зіпсованого з родини. Зростання Маноло, в свою чергу, передбачає краще розуміння (і жертви) праці його батька Маноло, щоб підтримувати свій дім. Так само Маноліто більше не сприймає свою матір Каталіну як караючу особу за пустощі; він більше вдячний батькам.
Інших знакових героїв серії в цій книзі не бракує: дідусь, з яким він підтримує дуже значущий емоційний зв’язок. "Orejones", Джихад, ані характерна іронія головного героя чи сегменти, навантажені дуже автентичним гумором, також не провалюють призначення. Найкращий Маноло Це завершальний штрих для персонажа, якого дуже люблять діти та дорослі з усієї Іспанії.