Вірші Розалії де Кастро

Розалія де Кастро - іспанка, прапор якої захищав її коріння, народився 24 лютого 1837 року в Сантьяго-де-Компостела. У письменника було життя, в яке вторглися трагічні моменти; переживши такі травми, як смерть її дітей, і її мати надихнулася створити деякі свої історії.

За часів цього іспанського поета галицьку мову зневажали, не було збірника творів, які слід прочитати, і письменники не наважувались писати тексти на цьому діалекті. Розалія де Кастро була людиною, яка мала завдання змусити виникнути галицьку літературу, і його засобом досягнення було чудова робота з текстами. Його творчість надихнула багатьох сучасні галицькі автори.

Його молодість і натхнення

Розалія жила без батька, оскільки він був священиком, який вирішив не визнавати її, саме тому вона провела перші вісім років свого життя в організації в Галичині під назвою Кастро де Ортоньо, де проживало багато фермерів. Галицька культура та традиції були чинниками, що вплинули на творчість Розалії де Кастро.

У юності він вивчав культурологію в Лісео де ла Хувентуд, зокрема музику та малювання; в ті часи вони вважалися придатними заняттями для дівчинки її віку. Ауреліо Агірре був поетом, який знав її в ці дні, і, на думку деяких істориків, вони мали сентиментальні стосунки.

Багато історій Розалії були натхненні розповідями про її передбачуване кохання Ауреліо Агірре; однак той факт, що вони були причетні до романтики, не підтверджується. У 1856 р. Він переїхав до Мадрида, через рік опублікував серію віршів, написаних іспанською мовою, яку зібрав в одному творі під назвою Квітка.

Він присвятив своїй матері Терезі де Кастро книгу віршів під назвою Моїй матері, який був опублікований в 1863 році. Він написав сім віршів, у яких показав великі страждання, безпорадність і самотність, які він відчував, втративши цю важливу істоту в своєму житті.

Шлюб

Його книга віршів Квітка це сподобалось Мануелю Мургії, письменник, з яким Розалія познайомилася через друга. Цей чоловік відповідав за те, що де Кастро продовжував своє бажання писати, навіть у ті часи, коли жінки не мали важливої ​​ролі в суспільстві.

Незабаром Кастро одружився на Мургії. Молода Розалія була приблизно на восьмому тижні вагітності, коли 10 жовтня 1858 року відбулася її церемонія одруження.

Через деякий час народилася його дочка Алехандра, а потім: Аура, Гала та Овідіо, Амар. Адріано, який загинув юнаком від нещасного випадку, та Валентина, яка померла ще до народження; всі його діти походили з утворення Галичини.

Більшість представницьких робіт

Автор практично починав з нуля створення творів, написаних галицькою мовою, оскільки історії галицької історії не було. Де Кастро ініціював те, що називалося Реекспедиція зі своєю книгою Галицькі пісні (1863).

Письменниця Розалія де Кастро пов'язаний з мелодіями та піснями Галичини. Коріння його землі були ключовими для створення його першої книги Галицькі пісні, в якому є тридцять шість віршів, де ви можете побачити любовні, інтимні, манери, соціальні та політичні теми в цьому регіоні.

У 1880 р. Він написав ще один твір на галицькій мові під назвою Ти нахуй нову, був другим, написаним на цьому діалекті. Розалія випустила ці вірші наприкінці XNUMX-х - на початку XNUMX-х. Це була історія, яка виражала зловживання щодо жінок, покинутих немовлят та жителів села; у цьому творі літературна жінка заявила, що більше не писатиме галицькою.

На березі Сар Він був опублікований у 1886 роціЦе було останнє виробництво автора, і це була книга з понад ста віршами, які також пов’язані з однією метою. У цій роботі Розалія викрила власний досвід, який був сповнений прихильності до людей, туги, ностальгії, розчарування та любові до Бога.

Ці твори породили її зрілість як людини та письменника, дозволяючи його розглядати як один з найважливіших авторів іспанського романтизму. Розалія захворіла на рак матки і померла 15 липня 1885 року в місті Падрон, Іспанія, залишивши культурну спадщину по всій країні.

Вірші Розалії де Кастро

Ось декілька фрагментів найрепрезентативніших поетичних творів Розалії де Кастро (написано іспанською та перекладено на нього):

Cantares Gallegos (переклад)

До побачення, річки; до побачення, джерела;

до побачення маленькі струмочки;

до побачення, погляд моїх очей,

Не знаю, коли ми побачимось

Моя земля, моя земля,

земля, де я виріс,

маленький сад, який я так люблю

фігові дерева, які я посадив.

Падрос, річки, гаї,

соснові гаї, що рухають вітер,

цвірінькання птахів,

будиночки мого змісту ...

Не забудь мене, о дорогий,

якщо я помру від самотності ...

так багато ліг у море ...

До побачення мій дім! Мій дім!

Follas novas (переклад)

Як хмари в безмежному просторі

блукають мандрівники!

Деякі білі,

інші чорні;

мені здаються якісь ніжні голубки,

вони звільняють інших

блискуче світло ...

У висоту дмуть протилежні вітри

вже розформований,

вони беруть їх без порядку і мудрості,

Навіть не знаю куди

Навіть не знаю чому.

Вони носять їх, які були роки

наші мрії

і наша надія.

На березі Сар

Через вічнозелене листя

що слухання залишає дивні чутки,

а між морем хвилястого

овочевий,

люблячий особняк птахів,

зі своїх вікон бачу

храм, який я завжди так хотів.

Храм, якого я так хотів ...

Ну, я не знаю, як сказати, якщо я його люблю

що в грубій гойдалці, що без перепочинку

мої думки схвильовані,

Я сумніваюся, чи похмура образа

живе, поєднане з коханням у моїх грудях

Rexurdimiento листів Галичини

Перепалювання Це був етап, коли культура та листи Галичини відновлювали своє значення в Іспанії, а Розалія де Кастро була першопрохідцем цього руху.

Частина сила роботи Розалії полягала в тому, щоб представляти більше всього, що визначало народ Галичини,

Роки йшли без жодних творів на галицькому, тому після Розалії багато інших письменників писали історії цією мовою. Гра Галицькі пісні розпочав цей рух і залишився в серцях населення Галичини, оскільки вони навіть брали участь у створенні деяких віршів разом.

Ідеології, нав'язані урядами Іспанії на той час, повністю ігнорували важливість галицької громади, так що протягом багатьох років її члени були дискриміновані. Тим не менше, після прибуття роботи Розалії де Кастро змінилося все уявлення про Галичину.