Фотографія: Сині джинси. Сторінка у Facebook.
Сині джинси, псевдонім севільського письменника Франциско де Пола Фернандес, має новий роман у своїй плодовитості, успішний і вже довга траєкторія особливо в літературі для неповнолітніх. Його названо Табір і це a триллер в якому він наважується з відтінком таємниці навколо смерті за дивних обставин, яка сталася в таборі, де брали участь молоді люди з дуже різноманітним походженням. У цьому інтерв'ю розповідає нам про це та багато іншого. Я дуже ціную ваш час та доброту.
Сині джинси - Інтерв’ю
- ACTUALIDAD LITERATURA: Табір це ваш новий роман, де ви відійшли від тем своїх попередніх книг. Що ви нам про це говорите і звідки виникла ідея?
Б.Ж .: Я не думаю, що я зайшов так далеко. Що трапляється так, що зараз основна частина присвячена таємниці, але вона все ще має той самий штамп Блакитних джинсів, як завжди. Це молодіжний трилер, який виникає внаслідок розмови між моїм партнером і я в утриманні. Їй спало на думку, що вона могла ізолювати деяких хлопців у таборі без мобільних телефонів та без підключення до Інтернету, і звідти я створив історію.
- А.Л .: Чи можете ви згадати цю першу прочитану книгу? І перша історія, яку ви написали?
BJ: Чесно кажучи, не пам’ятаю. У дитинстві я багато читав, бо мої батьки дуже читають, і я завжди жив в оточенні книг. Можливо, моєю першою написаною історією стала коротка історія, в якій людина помирає в театральній виставі, і врешті-решт виявляється, що вбивця - це я сам (або щось подібне). Хоча перше, що я пам’ятаю, - це нарис про сміх, який вони прислали мені на уроці.
- А.Л .: Головний письменник? Ви можете вибрати більше, ніж одну і з усіх епох.
B.J.: Агата Крісті це моє єдине посилання. Я прочитав про неї абсолютно все. У мене не так багато авторів заголовків: Карлос Руїс Зафон, Толкін, Хуліо Верн... Я також все прочитав Долорес Редондо o Джон Вердон, Наприклад.
- А.Л .: З яким персонажем книги ви хотіли б познайомитись і створити?
BJ: Може бути Пуаро або до Шерлока Холмс. Мені подобаються розумні та дедуктивні персонажі.
- А.Л .: Якісь особливі звички чи звички, коли справа стосується письма чи читання?
Б.Ж .: Я писав у кав’ярнях, поки не відбулася пандемія. Я не терплю мовчання, щоб писати і, навпаки, навіть найменшого шуму для читання. Хоча я не маю великих захоплень ні тим, ні іншим.
- АЛ: А ваше місце і час, яке вам подобається, це зробити?
BJ: Усі мої романи, крім Табір, Я їх написав подалі від дому. мені подобається писати з шумом, спостерігаючи за тим, як люди приходять і йдуть. Я не можу пояснити, чому, бо сам не знаю. Кав'ярні стали моїми офісами. Щоб читати Я волію бути в будинку тихо на дивані або ліжку.
- АЛ: Чи є інші жанри, які вам подобаються?
B.J.: Це йде часом. Роман чорний, трилери, то таємниця... Це те, що я зазвичай читаю. Але я теж багато читав історичний роман в той час, і я намагаюся бути в курсі видатних молодіжних романів, щоб бути поінформованими про те, що читають молоді люди і що роблять мої однокласники.
- АЛ: Що ви зараз читаєте? А писати?
BJ: Я в читацька зупинка прямо зараз. У мене є кілька романів, що очікують на розгляд Посеред ночіМікель Сантьяго, Двері, Манелем Лурейру або Гра душі Хав'єр Кастільо. Я теж не пишу, хоча я не думаю, що потрібно буде довго сидіти перед комп’ютером і шукати нову історію.
- А.Л .: Як ви думаєте, яка видавнича сцена? Багато авторів і мало читачів?
Б.Ж .: Видавці відновлюються після коронавірусної кризи, і я думаю, що вони постраждали не так сильно, як очікувалося, хоча очевидно, що у всіх секторах було важко. Це складний і швидкоплинний світ, тому, щоб приділити цьому багато часу, вам доведеться приділяти йому всі 365 днів на рік. Принаймні я цим займаюся. Перш ніж досягти цього, я спробував опублікувати і Я не зрозумів з першого разуНасправді всі видавці мене відкинули. Але Я не здався, Я побачив, що соціальні мережі та Інтернет можуть стати чудовим інструментом та гарною вітриною для охоплення читачів, і завдяки спільноті, яку я побудував у мережі, я зміг опублікувати Пісні для Паули. З цього часу минуло дванадцять років, чотирнадцять романів на ринку, однак Мені ще потрібно багато чому навчитися.
- А.Л .: Момент кризи, який ми переживаємо, важкий для вас, чи ви зможете зберегти щось позитивне для майбутніх історій?
BJ: Дуже складно. Я не думаю, що пандемія, вірус і те, що відбувається, мають щось позитивне. Очевидно, що рано чи пізно все це з’явиться у серіалах, книгах та фільмах. Будемо сподіватися, що в підсумку не будемо насичувати людей.