Хуан де Мена

Хуан де Мена (1411 - 1456) - іспанський письменник, який відрізнявся пошуками поетично високого словника кастильською мовою. Найвідоміша його робота - Лабіринт foртуна, в ній очевидні риси культурної лірики, трохи жорсткої та незмінної. Тому його стиль надає пріоритет піднесеному змісту на шкоду більш звичному та актуальному висловлюванню.

Незважаючи на те, що більшість науковців визначили його роботи частиною доренесансного періоду, його метрика показує "перевантаження", характерні для бароко. Зокрема - незважаючи на те, що рухається вперед більше ста років - поезія Хуана де Мени ідеально відповідає характеристикам літератури культуранізм.

Біографія

Він народився в Кордові в 1411 році, в ранньому віці залишився сиротою. За даними таких джерел, як письменники.org, "відсутність документації про його батьків змушує підозрювати, що він мав іудейське навернення". У 1434 році він закінчив університет Саламанки за ступенем магістра мистецтв. У 1441 році Мена відправився у Флоренцію як частина свити кардинала де Торквемади.

Звідти він переїхав до Риму, щоб закінчити гуманістичну підготовку. Через два роки він повернувся до Кастилії, щоб служити Івану II секретарем латинських некрологів. Згаданому монарху Хуан де Мена присвятив свою найвідомішу поему, Лабіринт Фортуни. У 1444 році він був призначений літописцем королівства, хоча деякі історики заперечують його авторство літописів Івана II.

Особисті питання

Є небагато надійних записів і велика кількість невизначеностей щодо сентиментального та приватного життя Хуана де Мени. Серед цих "чуток" вважається, що за молодості він одружився з молодою жінкою з гарної сім'ї з Кордови. Однак ім'я жінки навіть точно не визначено, і, схоже, пара не народила жодного нащадка.

З іншого боку, Марина де Сотомайор - ще одна з благородних жінок, пов’язаних з кордовським поетом. Але історики ніколи не одностайно визначали, чи було це в ролі (другої) дружини чи коханої. Також немає офіційних записів про дітей, визнаних Хуаном де Меною.

Поет, одержимий своєю творчістю і пов’язаний з аристократією

Видатні інтелектуали свого часу - серед них Алонсо де Картахена та Хуан де Люцерна - характеризували Хуана де Мену як людина, одержима поезією. Настільки, що багато разів він нехтував своїм здоров'ям заради цього. Подібним чином він розвинув тісну дружбу та поділився літературними смаками з такими особистостями, як Альваро де Луна та Сніго Лопес де Мендоса, маркіз Сантільяна.

Точно, навколо фігури цього останнього аристократа Хуан де Мена писав П’ятдесят. Це дуже поширений вірш з моменту його публікації (1499), також відомий як Коронація маркіза Сантільяни. Власне, основа цього твору була написана в прозі, Коментар до коронації (1438).

Поезія Хуана де Мени

Коплас проти семи смертельних гріхів o Розсудження зі смертю це був останній написаний ним вірш. Робота була закінчена посмертно, оскільки Хуан де Мена не міг закінчити її до своєї смерті в Торрелагуні (Кастилія), в 1456 році. Однак, До останньої опери іспанський поет дотримувався досить твердої стилістики, що відповідає віршам його попередників.

Особливості та стиль

• Дванадцятискладовий метр, якому бракує ритму, з невеликою гнучкістю та монотонними акцентами кожні два ненаголошені склади.
• Поетика у вищому мистецтві з вишуканою термінологією. Крім того, в деяких його працях подаються вісімскладові вірші подібної складності.
• Культизми та неологізми за допомогою слів, принесених безпосередньо з латини (без змін).
• Часте вживання гіпербатону, а також дієслів у дієприкметнику теперішнього часу та в інфінітиві.
• Використання архаїзмів відповідно до метрики.
• Навмисно барокова риторика - перевантажена - з посиленнями: перифраза (обходи або ухилення), епаналепсія, надмірність (анафора), хіазми, дублікати чи поліптотон, серед інших.

Лаберінто de Fortuna o Триста

Він складається з 297 куплетів у великому мистецтві. За словами Руїзи та інші (2004) ця робота «вважається одним із найуспішніших прикладів алегорично-дантеївської тенденції Лабіринт Фортуни, що виник в іспанській літературі XV століття, вирізняється використанням головного мистецтва, його звуковим ритмом та промовистою та вишуканою мовою ».

Окрім його символіки, значення тексту полягає в пристрасному описі історичних подій, які прагнуть звернутися до іберійського патріотизму. Отже, намір іспанського поета створити відчуття національної єдності, представленого королем Хуаном II, дуже відчутний.

Світлотінь

Купити книгу можна тут: Лабіринт фортуни

Ця робота демонструє одержимість кордовського поета підготовкою вишуканої літератури. Він відрізняється змішаним використанням строф основного мистецтва (дванадцять складів) та другорядного мистецтва (восьмисклади). Так само, за своїм змістом поняття концепціонізму виявляються в справді темному та лірично напруженому контексті.

Проза Хуана де Мени

Як і в його поетичній творчості, Хуан де Мена використав у своїй прозі латинізуючий лексикон. З цієї причини на його спосіб писання неодноразово натякали гуманісти епохи Відродження Ернан Нуньєс та Ель Броценс. На додаток до вищезазначеного Коронація маркіза Сантільяни, іспанський письменник зробив екранізацію Іліада, з титулом Гомер-роман (1442).

Так само, присвячений королю Іоанну II, Гомер-роман був високо оцінений і успішний протягом XNUMX століття, оскільки представляв синтезовану версію Іліада оригінал. Подібним чином історики та науковці різних епох погодились високо оцінити підготовку прологу до цієї книги за її надзвичайну художню концепцію.

Інша важлива проза Хуана де Мени

У 1445 році він написав Трактат про титул герцога, порівняно короткий текст офіційно-лицарського характеру. Хуан де Мена написав цей документ на честь дворянина Хуана де Гусмана, після того, як король Хуан II проголосив його герцогом Медіни Сидонії. Нарешті, Пам’ять деяких давніх родоводів (1448) - останній відомий прозовий твір іспанського інтелектуала.

Останній - це текст, що стосується справжнього генеалогічного дерева (з відповідними емблемами) Івана II. Далі, Хуан де Мена підготував передмову до книги Альваро де Луна, Книга ясних і доброчесних жінок. Там він хвалить свого друга і захисника за мужнього захисника тих жінок, які були предметом образливих коментарів у різних виданнях того часу.

Вірші Хуана де Мени

Порівняння

(CVIII)

"Це добре, як коли якийсь злочинець,

в той час, коли вони користуються іншою справедливістю,

страх горя робить його кобдицією

відтоді жити краще,

але оскільки страх пройшов повз нього,

повернутися до його пороків, як перший,

ось так вони прикрутили мене до відчаю

бажання, які хочуть, щоб коханець помер ».

Співайте Макіас

(CVI)

"Закохані подарували мені вінець любові

тому що моє ім'я більше ротів.

Тож це не було моїм найгіршим злом

коли вони доставляють мені задоволення від своїх болів.

Солодкі помилки підкорюють мозок,

але вони не тривають вічно, як тільки хочуть;

Ну, вони змусили мене погано почуватися, що ти ростеш,

знайте, як не любити кохання, закохані ».