Фото: Хуан Торрес Залба, сторінка у Facebook.
Хуан Торрес Залба родом із Памплони і працює як адвокат, але у вільний час присвячує історичній жанровій літературі. Після публікації Помпело. Сон Абісунхара, представлений минулого року Перший сенатор Риму. Щиро дякую за Ваш час та доброту, присвячену цьому інтерв'ю, де він розповідає про неї та декілька інших тем.
- ACTUALIDAD LITERATURA: Ваш останній роман має назву Перший сенатор Риму. Що ви нам про це говорите і звідки виникла ідея?
ХУАН ТОРРЕС ЗАЛЬБА: Роман розповідає про події, що відбулися в республіканському Римі між 152 і 146 роками до нашої ери, час, коли відбулася подія великого значення, Третя Пунічна війна та остаточне захоплення та знищення Карфагена.
Це головна нитка твору, завдяки якій ми зможемо з перших вуст пізнати великих історичних постатей моменту (Сципіон Еміліано, старий Катон, Корнелія, яка є матір'ю братів Грако, тощо), найактуальніші битви, походи в Африку та Іспанію, політичні справи Риму та Карфагену, свята, звичаї, повсякденне життя та багато іншого на вісімсот сторінках.
Після першого роману, який був пов’язаний з римським заснуванням мого міста, Памплоною, я хотів зіткнутися з більшою, більш амбітною розповіддю, Історією з великої літери, і цього разу Римської Республіки я був захоплений її героями. , всі вони першокласні, його епос і політичний вимір, прелюдія до революції братів Грако. І так потроху виникла ідея роману, яка мені все більше подобалася в міру просування документації. Варто лише остаточний штурм Карфагена римськими військами та те, як досягнуто цієї політичної ситуації. Це було величезне місто з загрозливою системою стін і величезним населенням, готовим на все. Але увійшли римляни. Те, що там сталося, напевно, було жахливим.
- АЛ: Чи можете ви повернутися до тієї першої прочитаної книги? І перша історія, яку ви написали?
JTZ: Правда в тому, що я не пам'ятаю, яку першу книгу прочитав. Я б сказав один із п’яти. У моєї сестри вони були всі, і я їх любив.
Трохи старший, ненабагато, я особливо люблю один під назвою «Пагорб Едети», дитячий роман про Другу Пунічну війну. Можливо, це щось позначило в мені, бажання чи пристрасть до Історії та до живої Історії.
Проте я дуже добре пам’ятаю (і мій батько) першу історію, яку я написав. Це була імітація наративів «П’ятірки», дуже коротка, але написана з моєї ініціативи. І правда в тому, що коли я його сьогодні читаю, мені здається, що він зовсім непоганий (сказав з посмішкою).
- А.Л.: А цей головний автор? Ви можете вибрати більше ніж одну і з усіх епох.
JTZ: Я дуже люблю потужні романи, і не образно кажучи, а через їх обсяг. Мені, звичайно, подобається Постегійо, але особливо Колін Маккалоу, яка є епатажною. Його романи з Стародавнього Риму вражають. Творіння Гора Відала також залишило на мені свій відбиток.
І якщо ми залишимо історичний роман, я захоплююся «Володарем кілець». Це один із небагатьох творів, які я читав не раз (я не повторюю).
- А.Л .: З яким персонажем книги ви хотіли б познайомитись і створити?
JTZ: Я хотів би зустріти багатьох і побачити, як вони гуляють по Риму, таких як Катон, Сципіон Еміліано, Корнелія, Аппій Клавдій Пулькро, Тиберій і Гай Семпроній Грако, Серторіо, Помпей Великий ... і мені пощастило мати їх уже створили. Мені не вистачає інших, але час від часу.
- А.Л .: Якісь особливі звички чи звички, коли справа стосується письма чи читання?
JTZ: Правда в тому, що ні. Я довго думав над цим питанням, але бачу, що не маю ні манії, ні звичок. Я пишу, коли і як можу (більше вночі, ніж вдень), але нічого особливого не можу сказати, крім того, що мені потрібно багато тиші. У мене вдома вже вказують, що коли я пишу, краще на мене не дивитися (я трохи перебільшую).
- АЛ: А ваше місце і час, яке вам подобається, це зробити?
JTZ: Вау, я вже відповів на це. Мій улюблений час – ніч (я дуже сова), а що стосується місця, то я його час від часу змінюю, іноді в спальні, інші на кухонному столі, інші в кімнаті, яка служить офісом... мені дати і як я відчуваю себе найбільш комфортно.
- АЛ: Чи є інші жанри, які вам подобаються?
JTZ: Жанр, який мені дуже подобається, — це історичний роман. Поза ним мене також приваблює жанр фентезі, але, як кажуть, коза гору тягне.
- АЛ: Що ви зараз читаєте? А писати?
JTZ: Зараз я занурений у продовження «Першого сенатора Риму». Читати заради задоволення, зараз у мене немає часу. Моя робота вже вимагає великої самовідданості, і у мене є простір для написання. Влітку я зробив перерву з «Ель Конкістадор» Хосе Луїса Корраля.
- АЛ: Як ви вважаєте, яка видавнича сцена?
JTZ: Я вважаю, що він не був написаний і опублікований так багато, як коли-небудь, як у паперовому, так і в цифровому форматі. Правда, для початківців авторів доступ до видавництва справді складний, як і продаж, оскільки конкуренція та якість дуже висока. У моєму випадку мені надзвичайно пощастило, що маю видавництво, яке дуже піклується про мене (Книжкова сфера). Я також бачу, що є багато літературних блогів (наприклад, цей), читацьких груп, груп у соціальних мережах з тисячами учасників тощо, які, крім того, що дуже вітають, показують, що інтерес до читання є повним шипіння.
Інша справа – шкода, яку завдає піратство, яке, здається, шалено. Зусилля, які витрачаються на створення роману чи будь-якого літературного твору, величезні, і дуже неприємно спостерігати, як циркулюють піратські книги.
З іншого боку, нещодавно ми бачили, як великі видавці підписують авторів, що свідчить про те, що світ видавництва рухається, що він дуже живий.
- А.Л .: Момент кризи, який ми переживаємо, важкий для вас, чи ви зможете зберегти щось позитивне для майбутніх історій?
JTZ: У моєму випадку мені не бракувало роботи (навпаки), і я не мав болючих переживань, тому я думаю, що не маю причин скаржитися. Але, правда, у мене, як і у всіх, є велике бажання відновити попереднє життя, його радість, розважитися, подорожувати чи мати можливість без страху бути з родиною та друзями. У всякому разі, я не думаю, що отримаю щось позитивне для майбутніх історій. Це був довгий і важкий час, який краще залишити позаду.