Портрет Олександра Попа в Національній портретній галереї в Лондоні. Мікаель Даль.
Олександр Поуп народився в такий день, як сьогодні Лондон. Письменник, есеїст та перекладач, вважається найважливіший поет XNUMX століття Англійська. Він був сучасником і другом таких авторів, як Джонатан Свіфт. Серед його найвідоміших робіт - його Пастирські пісні. Це короткий зміст вибір фрагментів їх.
Олександр Поуп
Народився в 1688, почав писати вірші у своєму дитинство. Його Пастирські пісні, опубліковані в 1709 р., були його прем’єра офіційний у літературі. Вже визнаний автором, він продовжив такі роботи, як Елегія до пам’яті дами, Елоїза до Абеляра, Вкрадений локон o Нарис про людину. Перекладено «Іліада» y Одісея і він також був автором Епітафія Ісаака Ньютона.
Постраждав від туберкульоз та a фізичні вади розвитку що ознаменувало його життя, він хотів заповнити це багатьма талант, винахідливість і прекрасне почуття дружби. Серед його друзів були Джон Гей і Джонатан Свіфт, з яким він створив збір Клуб скриптів у Лондоні.
Деякі фрагменти його творів
Від Елоїси до Абелардо (Початок)
З цих жахливих клітин і глибоких усамітнень
де спочиває небесне споглядання,
де панує справжня уважна меланхолія,
Що виражають суперечки венозних вен?
Чому мої думки тікають від цього відступу?
Чому прихований вогонь горить у моєму серці?
виною Абелардо, якщо я все ще люблю,
і він повинен поцілувати своє ім'я, все одно, Хелоїза.
Фатальне і улюблене ім’я! таємниця залишається
цих губ заклеєно священною німотою;
моє серце, приховуй, це його інтимна маскування,
де в поєднанні з Богом лежить його улюблена ідея;
ім'я стає видимим -ах, не пиши, моя рука-;
повна вже повідомлена - мої сльози стирають це! -
Гелоїза загублена, порожньо, що я плачу і молюсь,
його серце все ще диктує, а рука слухається.
Елегія на згадку про даму (фрагмент)
О завжди красива, завжди добра, скажи мені
Чи занадто добре любити на небі злочин?
Мати серце надто ніжне чи занадто тверде?
Грати роль римлянина або коханця?
Хіба немає на небі блискучої реституції?
для тих, хто розкішної думки чи мужньої смерті?
Вкрадений завиток (фрагмент)
Нашої людяності вона годувала
Дві локони, що з паломницькою грацією
Милий Орнамент позичив
Сітка і ланцюг до люблячого серця;
І якщо бачення відбувається щомиті
Тонкою гривою запалити птахів: Ні, ти, імперська расо людська, хвали;
Що золота коса ув'язне його,
І гарний блазон,
Що в його великій потужності короткий спалах,
Кучерями, яким милується щаслива людина,
Пильнуйте і мовчіть, а здобич смокче;
І рішучий на перемогу, шлях прокладається
Не забуваючи про хитрість або божевільне шахрайство;
Серце наказує йому благати
До доброго неба, і дуже побожного
шанобливе благання любові.