Портрет Доменіко Ді Мікеліно
Данте Алігері, найвідоміший італійський поет усіх часів, помер у такий день, як сьогодні в Росії 1321 en Равенна. Нещодавно він опублікував свій найбессмертніший твір, Божественна комедія. Сьогодні я хочу це згадати 7 його сонетів.
Данте Алігері
Народився у Флоренції в 1265 році, Це також було філософ до того ж бути поетом. Він втратив своїх батьків дуже молодими, а пізніше бився за лігу гвельфів проти тосканських гібелінів. Він одружився на Джеммі Донаті, з яким у нього було троє дітей. Але ми всі це знаємо його справжнім коханням і натхненням була Беатріс, дочка Фолко Портінарі, який уже був одружений із Симоном де Енджаезою.
Померши, Данте присвятив себе вивченню теології та філософії а також брав участь у політиці. Вже в 1301 році це було послом у Римі а під час його відсутності Флоренцію захопив Карло ді Валуа. Будинок Данте був розграбований, і йому було призначено великий штраф, згодом замінений смертною карою в 1302 році.
Він був у Париж між 1307 і 1309 роками, а також ходив у своєму десьєрро через деякі міста північної Італії, поки в Verona почав писати свій найуніверсальніший твір, Божественна комедія.
5 сонетів
Сонет
Любов світить в очах мого коханого,
і стає ніжно, коли вона дивиться:
там, де це відбувається, кожен чоловік, щоб побачити, повертається
а хто побачить закохану душу, той тремтить.
Темніє, якщо приховаєш погляд,
і щоб побачити її знову, все зітхає:
перед нею гордість тікає і гнів;
прекрасна, шануй мою обожану зі мною.
Щасливий тисячу разів, хто це бачить і відчуває;
коли душа народжується до того моменту, коли вона починається
всі смиренні думати, вся солодкість,
і не знає, дивлячись на неї посміхаючись,
якби природа була перевищена в ній,
або ніжне диво стільки краси.
***
Сонет XL
Паломники медитативні
можливо, у чомусь, чого ви не бачите присутнім:
Ви походите з таких віддалених людей
що я дивлюсь на вас із такими глибокими тягарями
і без сліз у блукаючих очах,
пройти через страждаюче місто,
ніби сліпий, глухий, байдужий,
чи побачила б ти це з інших світів?
Моє серце говорить мені між жалами
-Припиніть слухати на кілька хвилин-
що коли ви залишите його, поломка піде за вами.
Вже його BEATRIZ - це лише небесна тінь,
і кожного слова, яке його називає
тече гірке джерело сліз.
***
Продають ідеально ...
Ти добре знаєш, кого з них ти вітаєш і вклоняєшся
хто бачить моє серед дам;
всі вони складають вам компанію
вони мають Боже милосердне милосердя.
З її краси так багато досконалості
що ваша заздрість не пробуджується або неправдива:
задовго до цього, галантність і хвастощі
-дари любові- встановлює її присутність.
З його кола виходить лагідність
і таким чином одягнені в той самий вогонь
кожна, відчуваючи це, шанує себе.
Все в Ньому завжди було так яскраво,
що ніхто, солодко зітхаючи,
ви можете забути свою захоплену грацію.
***
Tutti li miei penser ...
Моя думка знає лише про Любов;
для нього і в нього у мене це так мінливо:
любові сила несе його коханим,
або божевільні міркування, це варто.
Це дає мені надію солодке дихання,
або гіркий плачу переповненою хвилею;
воно об'єднує себе лише при тремтінні
на мить видно мою душу страху.
І тому я ігнорую свою удачу в конкурсі,
і не бажаючи сказати це і сказати це:
блукаю я йду в любовному блуканні ...
І якщо з усіма я повинен укласти союз
марно буде кликати до мого ворога
-нечутлива Милосердя- захищати мене.
***
Так багато ніжних
Виношення мого коханого таке ніжне,
такий гідний любові, коли він вітається,
що кожен язик залишається німим
і кожен охоплює його погляд.
Рауда відходить, почувши себе піднесеною
-покірність, яка одягає її і захищає-,
і саме землі допомагає небесне
перетворений на вундеркінда людини.
Стільки захоплення, щоб споглядати це, надихає,
що п'янить серце ніжністю:
хто дивиться на це, той це відчуває і розуміє.
І на її вустах, який знак удачі,
поневіряння здається завитком солодкості
що душа каже йому: Зітхай!