Незважаючи на свою славу, Аліса в країні чудес це романпринаймні неправильно зрозумілий. Так було завжди з моменту його публікації в 1865 році англійським математиком, логіком, фотографом та письменником. Льюїс Керролл, справжнє ім’я якого було Чарльз Лютвіддж Доджсон. Сам Керролл навіть не уявляв, що пригоди Росії альтер-его Літературні твори Алісії Лідделл, дівчина, яку надихнуло створити її головний герой, в кінцевому підсумку користуються такою популярністю.
Якщо в цій історії є щось хороше, то це, як ми побачимо нижче, діти та дорослі можуть насолоджуватися цим. Після всього, Аліса в країні чудес це не просто одна з найчесніших фантастичних казок - і точно не прагнучи бути більшим, ніж він є, йому вдається бути більшим, ніж здається-, але також один із найкращих романів, створених літературою абсурду.
Це що, ніхто не збирається думати про дітей?
"І мораль цієї історії полягає ... Ого, я забув!"
"Можливо, у мене немає моралі", - наважилася Алісія.
"Звичайно, це має мораль!" - вигукнула герцогиня. Все має свою мораль, справа полягає в тому, щоб її знайти.
Серед основних зауважень, які він отримав Аліса в країні чудесs, особливо під час його публікації, ми знаходимо це не вистачає моралі. Це казка, що випередила свій час, вільна від нудного моралістичного повітря інших казок.. Мораль не нав'язується автором, але кожна з них може знайти іншу серед своїх сторінок.
Ця аморальність роману дозволяє йому подавати абсурдні, жорстокі та нелогічні ситуації без будь-яких сумнівів. Жоден з них не має наміру проводити Алісі лише урок змусити його сумніватися в тому, що до того часу він вважав "реальністю" і "осудністю".
Важливість мови
"Ви маєте на увазі, що можете знайти рішення загадки?" Сказав Березневий Заєць.
- Саме так, - відповіла Алісія.
- У такому випадку ти повинен говорити по-своєму, - наполягав Заєць.
"Це те, що я роблю, - відповіла Алісія, - або, принаймні, я маю на увазі те, що я кажу, що означає те саме".
"Як може бути те саме?" - вигукнув Капелюшник. Чи однаково сказати «я бачу те, що я їжу», як «я їм те, що бачу»?
"Як може бути те саме!" Заспівав Березневий Заєць. Чи однаково сказати «мені подобається те, що я маю» і «я маю те, що мені подобається»?
Очевидно, незабаром після того, як ми прочитали роман, це Льюїс Керролл надає великого значення мові. Переважна більшість комічних, і не таких комічних ситуацій, які в ньому розвиваються, є результатом Ігри в слова або де- мовні непорозуміння.
Через це, багато авторів хотіли бачити в Керролл попередника філософа Вітгенштейна, особливо щодо його теорії про ізоморфізм або "тотожність між мовою та реальністю". З іншого боку, його знаменита цитата «все, що можна сказати, можна сказати чітко; а про що не можна говорити, краще замовкнути », від Tractatus logico-filozophicus, він застосований у багатьох уривках роману.
Знакова посмішка Чеширського кота, однієї з найвідоміших середніх Аліса в країні чудес.
Спускаючись по кролячій норі
- Ну, він запізнився на два дні! Капелюшник зітхнув. Я вже казав тобі, що масло не виходить! - додав він, дивлячись на Зайця.
—І це було з Mejor якість, - сказав розкаяний Заєць.
- Звичайно, але масло, мабуть, мало трохи крихти, - пробурмотів Капелюшник; Вам не слід було мазати годинник хлібним ножем.
Березневий Заєць взяв годинник, оглянув його із серйозним занепокоєнням і з жалем занурив у чашку; потім він ще раз оглянув його, але не міг придумати нічого кращого, ніж повторити те, що сказав раніше:
"Це було масло від Mejor якість!
Багато причин можна назвати чому Аліса в країні чудесs - це гарна історія, але я закінчу з найочевиднішим із усіх: це розважальна. Це історія, яка ніколи не набридає, що дивує і яка зростає до кінця. Багато разів ми забуваємо, що головною причиною читання книги є те, що це весело, щось, що нагадує нам і більше, ніж досягає, робота Керролла.
Те, що на перший погляд здається дитячою, містить захоплюючу історію. Але не будемо обманювати себе: це дитяча історія. Хоча це не означає, що дорослі не здатні цим насолоджуватися, оскільки в її чесності полягає її сила і краса. Ніцше сказав, що "є духи, які мутять її води, щоб вони здавались глибокими". У випадку Аліса в країні чудес це якраз навпаки: як дивитись на дно річки, можливо, абсурдно і нелогічно, але прозоро.
"Яка манія аргументувати всі ці тварини!" - бурмотіла Алісія. Це те, що вони зводять її з розуму! [...] Нічого ... марно з ним розмовляти! - відчайдушно говорила Алісія. Він ідеальний мудак!