Ще один рік Я не даю чверті іноземним гарбузам. Не вся ця атрибутика кажанів, павутиння та будинків з привидами, які вторгуються в магазини та бари. Ані на шкільні вечірки мініатюрних костюмів відьом та привидів (дехто тоді мріє ...). Я не йду в ногу з часом і не є політично коректним, тому що залишався з ним, з доном Хуаном Теноріо. З теперішньо ганеним (або переосмисленим) міфом про найнеславніший і найзлобніший череп, але також і про найзакоханішого та найперше викупленого.

Дон Хосе Зоррілла написав свою історію в 1844, що надихнуло вас Секвільський обманщик з 1630 р., віднесений до Тірсо де Моліна. І це те, що ви повинні прочитати і особливо побачити, представлене в ці найближчі дати. Я знаю, що мій бій - це програш, але Я намагатимусь боротися щороку, щоб продовжувати надавати йому важливого значення. Школярам це давно довелося навчитися і декламувати. Зараз ... зараз є. Що ж, я повертаюся кожного кінця жовтня до корчми «Лавр», щоб знайти, як він пише свій лист. Ось такі деякі з його найбільш незабутніх віршів.

ДОН ХУАН

Як ті прокляті крики!

Але погана блискавка розбиває мене

так у завершенні листа

вони не платять дорого за свої крики!

***

Ось дон Хуан Теноріо

і для нього немає чоловіка.

Від пихатої принцеси

тому, хто ловить на підлому човні,

немає жінки, якій я не підписуюсь,

та будь-які покриття компанії

якщо це в золоті або у вартості.

Шукай його повстанців;

закрити гравців;

хто хвалиться відрізати його,

Подивимось, чи є хтось, хто його перевершує

в грі, в сутичці або в любові.

***

Куди б я не ходив

причина, через яку я наїхав

чеснота, з якої я глузував,

Я знущався з справедливості

Я вже продав жінок.

Я спустився в каюти,

Я підійшов до палаців,

Я піднявся на монастир

і скрізь, куди я пішов

гіркий спогад про мене.

***

Я закричав до неба, а він мене не почув.

Але якщо його двері мене закриють,

моїх кроків на Землі

відповідь небо, а не я.

***

Відійди, удаваний камінь!
Відпусти, відпусти цю руку
що є ще останнє зерно
на годиннику мого життя.
Відпустіть це, якщо це правда
ніж точка розкаяння
дай душі порятунок
вічності,
Я, святий Боже, вірю в тебе;
якщо це моє нечуване зло,
твоя милість нескінченна ...
Господи, помилуй мене!

З DON LUIS

ДОН ЛЮІЗ

Боже ти дивна людина!

Скільки днів ви використовуєте

у кожній жінці, яку ти любиш?

ДОН ХУАН

Відходимо від днів року

серед яких ви знайдете там.

Той, хто змусить їх закохатися,

інший, щоб отримати їх,

інший відмовитися від них,

дві замінити їх

і годину, щоб забути їх.

З DON DIEGO

Г-Н ДІЄГО

Ти мене вбиваєш ... Більше я тобі прощаю

Бога на святому суді.

ДОН ХУАН

Довгостроково ви мене посадили.

(Хоча я завжди віддаватиму перевагу версії Тірсо де Моліна, де Трікстер сказав "Як довго ти мені довіряєш!").

З DOÑA INÉS

ДОН ХУАН

Ах! Чи не правда, ангеле кохання,

що на цьому відокремленому березі

найчистіший місяць світить

і ти краще дихаєш?

Ця аура, що бродить, наповнює

простих запахів

з селянських квітів

Цей приємний берег проростає:

що чиста і безтурботна вода

що проходить без страху

човен рибалки

що чекає співати день,

Чи не правда, мій голубе,

чим ти дихаєш коханням

***

ПАНІ ІНЕС:

Не знаю ... Оскільки я його побачила,

Моя Бріджит та її ім’я

ти сказав мені, що я маю цього чоловіка

завжди переді мною.

Скрізь я відволікаюся

з приємною пам’яттю,

і якщо я його на мить втрачу,

в його пам'яті я рецидив.

Не знаю, яке захоплення

в моєму розумінні це вправляється,

що завжди скручує мене до нього

розум і серце:

і тут, і в ораторії

і скрізь я попереджаю

що мислення розважає […].

***

ПАНІ ІНЕС:

Заткнись, заради Бога, о, доне Хуан!

що я не зможу протистояти

довго не вмираючи

так ніколи не відчував бажання.

Ах! Мовчи із співчуття,

що слухання тебе здається мені

що мій мозок божеволіє

моє серце горить.

Ах! Ви дали мені пити

пекельний фільтр, без сумніву,

що допомагає вам здатися

доброчесність жінок […].

ДОН ХУАН:

Душа моя! Це слово

моя істота змінює спосіб,

що я можу зробити

поки Едем мені не відкриється.

Це не так, доне Інес, сатано

хто вкладає в мене цю любов;

Бог хоче для вас

виграй мене за Нього, можливо.

Ні, кохання, яке цінується сьогодні

у моєму смертному серці

це не земна любов

як та, яку я відчував дотепер;

не та швидкоплинна іскра

що будь-який порив згасне;

Це вогонь, який ковтається

скільки він бачить, величезний, ненажерливий.

Тож відкиньте свою тривогу

прекрасна донья Інес,

бо я почуваюся біля ваших ніг

все ще здатний на чесноту.

Так, я з гордістю поклонюся

перед добрим полководцем,

і чи він подарує мені вашу любов,

або йому доведеться мене вбити.

***