Опубліковано в 1992 році, Шоколад Como agua para, написаний мексиканкою Лаурою Есквівель, прибув, щоб передати магічний реалізм буму 60-х років у рожевий жанр., внаслідок чого рецепт настільки звикає, наскільки запам’ятовується 7 мільйонам читачів (і читачів), які з того часу його пожирають.
Успіх книги був такий, що через кілька років у нас навіть була екранізація, і її автор запланував другу частину, на розробку якої пішло двадцять чотири роки. Необхідний час, який, на думку Есквівеля, був необхідний для дозрівання переживань Тити, щоб ця жінка опинилася в пастці між родимкою та запереченим коханням.
Чи хотіли б ви прочитати друга частина Як вода для шоколаду?
Двадцять років, про які вони нам не сказали
Розташований під час Мексиканської революції в П’єдрас-Неграс, у північному штаті Коауїла, в Мексиці, шоколад Como agua para представляв Титу, наймолодшу з трьох сестер, і за традицією засудив стежити за своїми батьками і зректися любові. Її стосунки з Педро, її хлопцем із дитинства, стають головним двигуном цього роману з трояндами, в якому типові рецепти цього району Мексики використовуються як метафори, щоб викликати почуття молодої жінки, що потрапила в пастку між бажанням і традицією.
Шоколад Como agua para був опублікований у 1992 році і досяг несподіваного успіху в той час, коли магічний реалізм, як вважалося, був у глухий кут, частково завдяки гарній розповідній роботі його автора та використанню такого повсякденного елементу, як кухня для визначення ці пристрасті заперечували.
Двадцять чотири роки потому, Лора Есквівель, шістдесят шість років, опублікувала продовження роману, який прославив її і назвав Ель Діаріо де Тита. Як особистий щоденник книга досліджує думку і дії Тіти щодо несправедливої традиції, якій їй довелося дотримуватися, намагаючись усіма способами перетворити свою скаргу на натхнення для майбутніх поколінь.
Отже, під час свого недавнього прибуття в Мадрид автор підкреслила, що крім того, щоб підкреслити важливість їжі як поживної речовини для душі, посів також необхідний як у художній літературі, так і в конвульсованій політичній реальності по обидва боки Атлантики.
Щоденник Тити опублікував Сума де Летрас.
Чи наважитесь ви це прочитати?
Такііііі. Я б дуже хотів. Мені сподобався перший, і я впевнений, що мені сподобається другий.