Половина Серпень. Половина світу канікули а друга половина лінива також у своєму розпорядку дня. Спека, лінь, спокій, природа, море, сонце, гори, довгі вечори, сходи сонця ... Середовище, сприятливе для трохи поезії. З хорошого, з доброго. Просто щоб відчути цю помилку і шукати більше. Ну чому б не вдатися до двох найбільших поетів XNUMX століття. Англієць і француз. Господи Альфред Теннісон і Пол Верлен. Давайте трохи почитаємо і згадаємо деякі його фрази та фрагменти його віршів.

Альфред Теннісон

Цей англійський поет, що народився в Сомерсбі в 1809 вважається одним з найбільших у літературі і, безсумнівно, був найважливіше з вікторіанської епохи.

Його батько, який був нащадком англійського короля Едуарда III, виховував його найсуворішим і класичним способом. Я навчаюся в Трініті-коледж, з Кембриджа, де він приєднався до літературної групи, відомої як Апостоли. Це був початок його літературної діяльності. Свої перші вірші він написав у 1830 р., Але згодом його найбільш вихваляються твори як Леді Шалотт, Смерть Артура y Ulises. І перш за все є його елегія У Меморіамі (1850), присвячений своєму найкращому другу, Артуру Халламу, та своєму знаменитому Заряд легкої бригади (1855). Помер у 1892 році.

• Хоча багато чого береться, багато що залишається; і хоча ми зараз не є тією силою, яка за старих часів рухала землю та небо, якими ми є, ми є. Рівний характер героїчних сердець, ослаблених часом і долею, але сильних у волі, прагнути, шукати, знаходити і не поступатися.
• Краще любити і втрачати, ніж ніколи не кохати.
• Мрії правдиві, поки вони тривають, але що жити, а не мріяти?
• Ніколи не буде пізно шукати кращого та новішого світу, якщо ми докладемо зусиль і сміливості
• Брехня, яка є майже правдивою, гірша за всю брехню.
• Щастя полягає не в реалізації наших ідеалів, а в ідеалізації того, що ми робимо.

Заряд легкої бригади

"Вперед, легка бригада!"
«Зарядіть зброю!» - сказав він.
У долині смерті
шістсот їхали.

"Вперед, легка бригада!"
Якийсь знепритомнів?
Ні, навіть якби солдати знали
це було нісенітницею.
Вони не були там, щоб відповісти.
Вони не були там, щоб міркувати.
Вони були там лише для того, щоб перемогти чи померти.
У долині смерті
шістсот їхали.

Леді Шалотт

На березі річки, сплячи,
великі поля ячменю та жита
вони одягають пагорби і знаходять небо;
Крізь поле стежка йде
до тисячі веж Камелоту;
І вгору-вниз, люди приходять
дивлячись де цвітуть лілії,
на острові, що з’являється нижче за течією:
Це острів Шалотт.

Тополя тремтить, верба блідне,
сірий бриз струшує повітря
і хвиля, яка назавжди наповнює канал,
біля річки та з далекого острова
тече тече, аж до Камелота.
Чотири сірі стіни: його сірі вежі
вони домінують у просторі між квітами,
і в тиші острова ховається
леді Шалотт.

Поль Верлен

Він народився в Меці в 1844 і навчався в Паризькому ліцеї Бонапарта. Натхненний Бодлер, став відомим з його перших книжок віршів, Вірші Сатурну, з 1866 р., Галантні партії, з 1869 і Хороша пісня, 1870. Але розсіяне життя, його проблеми з Росією алкоголь і це дуже бурхливі стосунки кохаючи з ним також поета Артюр Рембо вони взяли його до тюрма. Після звільнення він опублікував Мудрість, збірка релігійних віршів. У 1894 р. Його обрали в Парижі як Князь поетів. Він помер там у 1896 році.

• Музика насамперед, завжди музика!
• І така глибока моя віра, і ти настільки для мене, що у всьому, що я вірю, я живу лише для тебе.
• Сльози падають на серце, як дощ у селі.
• Плач без причини в цьому пригніченому серці Що! Ніякої зради? Цей поєдинок без підстав.
• Відкрий свою душу і своє вухо на звук моєї мандолини: для тебе я зробив для тебе цю жорстоку і лесливу пісню.
• Найглибші ридання осінньої скрипки - немов рана в душі дивної туги без кінця.

Широта

Любий мій, будь солодким, милим ...
трохи заспокойте, о вогненна, ваша пристрасна лихоманка;
у коханого, іноді, повинна бути чиста година
і любіть одне одного з ніжною братньою прихильністю.

Будь млявим, пести своєю люблячою рукою;
Я віддаю перевагу спазму бурхливої ​​години
зітхання і наївний світловий погляд
і рот, який знає, як мене поцілувати, навіть якщо мені це бреше. (...)

Я мріяв про тебе сьогодні ввечері

Я мріяв про тебе сьогодні ввечері
Ти знепритомнів тисячами способів
І ти пробурмотів так багато речей ...

А я, так само, як ти скуштуєш фрукт
Я цілував тебе всіма своїми ротами
Повсюдно трохи, гора, долина, рівнина.

Це була еластичність,
З справді чудової весни:
Боже ... яке дихання і яка талія! (...)