Вдягати Хосе Зоррілла ми винні йому набагато більше, ніж він ТеноріоАле негідник дона Хуана з’їв решту своєї слави поета. Тож сьогодні, з нагоди його дні народженнявже 203 лютого оскільки він народився в Вальядолід, Я віддаю данину пам’ятаючи щось із цього поетичний твір, який також високо відзначається та визнається. Він і його тезка, захоплений і пізніше друг Хосе де Еспронцеда є, можливо найвідоміші романтичні голоси у віршах XIX століття в нашій країні. Там вони йдуть 4 його віршів.
Хосе Зоррілла
Це правда, що Зоррілла досяг безсмертя своїми п'єсами, такими як Дон Хуан Теноріо o Зрадник, невизнаний і мученик, але їх легенди (Хороший суддя, найкращий свідок, Капітан Монтойя, Маргарита токар) А поезії Вони також більш ніж чудові. Включіть тематичні релігійний (Божий гнів), люблячий (Пам'ять і зітхання) o філософський (Казки божевільного).
Він був пристрасним романтичні автори читач як Вальтер Скотт, Геть Дюма та Віктор Гюго, або його сучасних колег, таких як згадана Еспронседа чи Герцог де Рівас. І це, безумовно, отримало свій вплив. Визнання прийшло з віршем, якому він присвятив Маріано Хосе де Ларра на його похоронах. І він також написав свою автобіографію в Спогади про старий час.
Це 4 його короткі вірші, але будь-кого варто прочитати.
Вірші
Приберіть запашну хмару з очей ...
Далеко від твоїх очей запашна хмара
що сяйво нас завуальовує, що дає твоє обличчя,
і передай нам, Марія, свій материнський погляд,
де мир, життя і пустка.
Ти, миро бальзам; Ти чаша чистоти;
Ти, райська квіточку і світлих зірок,
Я знаю щит і притулок від смертної слабкості
Божественною Кров’ю того, хто помер на Хресті.
Ти, о Мері, є маяком надії
що світить від життя поруч із хвилюючим морем,
і до вашого благословенного світла ледь-ледь наступайте
розбивач, який прагне доторкнутися в Едемі.
Закликай її, о серпневої матері, твоє суверенне дихання
розбита свічка мого нещасного бателя;
покажіть йому його шлях жалісливою рукою,
нехай моє серце не загубиться в ньому.
***
Горе сумному!
Горе сумному, хто споживає
ваше існування в очікуванні!
Горе сумному, хто припускає
що дуель, якою він завалений
відсутній повинен зважити!
Надія з неба
дорогоцінний і фатальний подарунок,
Що ж, закохані не сплять
вони перетворюють надію на ревнощі
що обпалюють серце.
Якщо очікуване правда,
це справді втіха;
але будучи химерою,
в такій крихкій реальності
хто чекає зневіри.
***
До моєї дочки
На вершині гори
що служить кордоном,
посилає тобі щиру душу
поцілунок і пісня;
візьми їх; що з Іспанії
вони повинні піти дати, моє життя,
у твоїй душі моя поезія,
мій поцілунок у твоє серце.
Твій батько, за горою
що для обох це не межа,
несе щиру дружбу
автора цієї пісні.
Тоді отримайте з Іспанії
цілуй і співай, моє життя,
поезія у вашій душі
і поцілунок в серце.
Якби одного дня з тієї гори
пройти або перетнути кордон,
побачиш щиру душу
хто робить вас цією піснею,
що знать Іспанії
це хто знає, моє життя,
дарувати поезію душі
і поцілунки в серце.
***
До художньої Іспанії
Чия підлога, застелена килимами спогадів,
Він всмоктує власну славу
Що мало є в кожному видатному подвизі: Зрадник і друг без сорому обманює
Ваші скарби купуються шлаками,
Ваші пам’ятники, о! і ваші історії,
Продані вони ведуть у чужий край. Проклятий ти, батьківщино могутніх,
Що за приз ви віддаєте себе тому, хто ще може
За те, що ти не розмахував своїми нерозумними руками! Так, прийди, я клянуся Богові! що залишиться,
Хижі іноземці, як нахабно
Ви зробили Іспанію на аукціоні!